«Я знаю одне: я завжди боров­ся мужньо, як чесний лицар, проти ворогів християнства і завжди діяв на добро і користь своєї батьківщини, і було в мене єдине бажання — бути її опорою і захи­стом проти невірних».

Іван Підкова

Іва́н Підко́ва

(Іван Серпяга, Іван Вода)

– козацький кошовий отаман

(1533 — 16 червня 1578 ).

За переказами сучасників, Іван Підкова походить з роду молдавських господарів і, за деякими свідченнями, був братом господаря Івони, вбитого турками за спробу скинути турецьке ярмо, немовлям Іван був врятований від татар, вихований козаками (згадано в народній думі «Люлі немовляті Івоні»).

Іван мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за що отримав прізвисько від запорожців Підкова), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота.

Тарас Шевченко звеличив славні подвиги цього героя в поемі

«Іван Підкова».

Цей твір поет написав у 1839 р. у Санкт-Петербурзі.

Ще по нинішній день згадує український народ про Івана Підкову і в піснях співає про його страшну смерть.

На честь славного козака у Львові встановлено пам’ятник Іванові Підкові (скульптор Петро Кулик).