У світі комах

Кома́хи — клас членистоногих тварин з підтипу трахейнодихаючих. Найчисельніший і найрізноманітніший клас в усьому тваринному царстві: станом на серпень 2013 року було відомо 1 070 781 вид комах.

Create your own book now!
Artwork from the book - У світі комах by Viktoria Karmazanovska - Ourboox.com
About the Author
Viktoria Karmazanovska
Студентка II курсу Київського Університету імені Бориса Грінченка. Навчаюся в Педагогічному інституті на факультеті Дошкільна освіта.
Read More

Create your own free book now

У світі комах

by Viktoria Karmazanovska








Copyright © 2017

Комахиклас язичницьких тварин з підтипу трахейнодихаючих . Найчисленніший і найрізноманітніший клас у всесвітньому тваринному царстві : станом на серпень 2013 року було відомо 1 070 781 вид комахів, включно з 17 203 копніними видами ; однак науковці припускають, що загальна кількість існуючих видів комах становить від близько 2 мільйонів до 5-6  і навіть 8  мільйонів видів. Вивчає комах наука ентомологія .    
1
Artwork from the book - У світі комах by Viktoria Karmazanovska - Ourboox.com
Комахи – поширені на всьому суходолі , включаючи Антарктиду , тварини з довжиною від 0,2 міліметра до 64 сантиметрів ( паличник Phryganistria chinensis Чжао [6] ).
Тілі Коет складається з трьох відділ (Тагме) – голови , грудей і черево , шкірній Який з складається з сегментів (сегменти голови зліті) і вкрітая хітінізованьі покрививши. На голові є пара членистих вусиків ( антени ), ротові придатки, органи зору . До грудей кріпляются 3 пари членистих ніг і 1-2 пари крил. На кінець черевця розташовані статеві та хвостові приставки (церкви), іноді  жало . Органи виділення – головним чином, мальпігіеві судини . Кровоносна система незамкнена. Функцію серця виконує спина судина, функція крові – гемолімфа . Органи дихання – трахеї (у водних – зябро-трахеї), що відкриваються на дихальцях . Органи чуття дуже різноманітні, в основі будови багатьох з них лежать так звані сенсилі, розкидані по різних частинах тіла поодинко або зібрані в великих складах. Є органи зору  – фасеткі очі і прості вічки, слуху  – темпанальний апарат, дотику  – чуттєві волоски, нюху  – ямки та волоски, рівноваги – хордотональний апарат та ін.
3
Майже всі комахи роздільностатеві. Розвиток відбувається з перетворенням ( метаморфоз ), що буває повним (коли личинка різко відрізняється від дорослої особини ( імаго ) і перетворюється на лялечку , з якої виходить доросла комаха), або неповним (личинка, що вийшла з яйця, має вид, близька до імаго , стадії лялечки нема).
Відомо 1-3 мільйони видів, поширених від Антарктиди до 84 ° північної широти. Більшість комах – наземні тварини, багато видів живе в землі, деякі в прісних водах, окремі – в морях . Види Більшісті комифітофагі , є всеїдні ( таргани ), Хижак (поїдають інші комахи, молюск , черви тий), копрофаги ( гнойовікі ), кровососні (комарі, воші, блохи).
Є багато видів, які мають позитивну чи негативну значення для людини . Деякі комахи приносять користь як запилювачі рослин; деякі виробляють речовини, які використовуються як харчові продукти та сировина для промисловості ( мед , віск , шовк , природні фарби ). Багато комах – шкідники сільського та лісового господарств , окремі – переносники паразитів і хвороб людини, тварин або рослин , деякі самі є паразитами .

 

4
Класифікація досить складна, існує кілька різних систем.
Раніше комахи розділяли на два підкласи:
Зараз найчастіше у класі виділяють два підкласи Первиннобезкрилі комахи та крилаті , останні розділяються на два інфрариди Давнокрилі та Новокрилі . До давньокрилих відносять бабок, одноденок і деякі вірмени ряди. Новокрилих діляться на надряді Ендоперігота, парнеоптера (воші, трипси, напівтвердокрилі), ортоперіоіди (тарганоподібні, прямокрилі).
Постійно пропонуються нові вдосконалення до систематики комахів.
5
Artwork from the book - У світі комах by Viktoria Karmazanovska - Ourboox.com

7
Комахи живуть в переважній більшості відомих наземних біотопів, зайнявши такі негостинні екосистеми, як вершини гір, глибокі печери а також зароджуються екосистеми на недавно утворених островах вулканічного походження. Відомі й морські комахи, пов’язані з особливою родиною водомірок із відділу Клопи (крім них, у прибережних солоних водах зрідка поселяються інші, типово прісноводні клопи).
Вибірковість стацій (місць існування) є досить істотною і характерною властивістю комах. Кожен вид має свій набір стацій — в одних випадках різноманітний, в інших обмежений екологічними рамками і іноді зведеного до єдиного типу місцеперебування. Однак часто вид не обмежується заселенням тільки лише однією стації: проявляється закономірна зміна видами своїх місць існування. Зміна стацій може бути зональною, вертикальною, сезонною і річною.
Зональна зміна стацій властива багатьом трансзональним видам (тобто видам, ареал яких перетинає кілька природних зон): при просуванні на північ ареалу обираються більш сухі, добре прогріті відкриті місцеперебування, в той час як при просуванні на південь заселяються більш зволожені і затінені стації, часто з густим рослинним покривом. Особливою формою зональної зміни стацій є зональна зміна ярусів — перехід в сухих частинах ареалу наземних видів до підземного способу життя. Вертикальна зміна стацій аналогічна зональній, але характерна для гірських умов. Якщо гірська система підпирається аридними ландшафтами — степами або пустелями, а низинна частина ареалу відсунута від гірської на північ, тоді з підвищенням рівня види переходять у більш зволожені стації. При контакті низинної і гірської частин ареалу підвищення вертикального рівня викликає переміщення видів з більш вологих стацій в менш зволожені і більш відкриті.
8
Сезонна і річна зміни стацій є наслідком вимушених міграцій виду в результаті змін мікроклімату, погодних умов і стану рослинного покриву. Перша характерна для областей з жарким літом і полягає в переході в більш зволожені стації. Річна зміна стацій викликається відхиленням кліматичних показників від середньої норми і приводить в сухі роки до переміщення ряду видів у вологі стації і, навпаки, у вологі роки — до переміщення в сухі стації.
Екологічною основою зміни стацій є суворе підпорядкування своєму екологічному стандарту. В результаті змінюється тип заселених стацій, що приводить в кінцевому підсумку до зміни екології виду, стимулює внутрішньовидову диференціацію і стає фактором еволюції. Нерідкі випадки, коли в різних зонах вид представлений різними підвидами або навіть диференціювався на два дуже близьких види.
Географічно збільшена стація являє собою ареал. Для багатьох комах відомі суцільні ареали, хоча в класі, як з’ясовується останнім часом, відносно висока частка видів-двійників, котрі часом розрізняються лише за біохімічними особливостям. Також, як і ареали інших тварин, ареал комах характеризується належністю до однієї або декількох зоогеографічних областей. Деякі дослідники вважають, що можна створити єдину детальну схему зоогеографічного районування, прийнятну для всіх комах. Інші вважають, що створення такої універсальної схеми неможливе, позаяк навіть така єдина в таксономічному відношенні група, як комахи, не являє собою чогось єдиного стосовно закономірностей географічного поширення. Тому безглуздо намагатися створити єдину зоогеографічну карту, а слід розробляти карти для окремих екологічних груп комах. Зокрема, така карта для реофільних амфібіотичних комах (більшість поденщин) абсолютно непорівнянна з картою для рослиноїдних наземних комах і суттєво відрізняється від карти лімнофільних амфібіотичних комах, як, наприклад, бабки. Для загальної характеристики розташування ареалів найрізноманітніших комах зазвичай використовують широко визнані назви великих розділів суші: Палеарктика, Неарктика, Голарктика, Амфіпацифічний сектор,Ефіопська область, Орієнтальна область, Арктогея, Неотропіки і Австралійська область.
9

10

This free digital picture e-book was brought to you by

Ourboox.com

Create your own free book



Ourboox is the world's simplest free platform for creating, sharing and promoting digital picture e-books.

Join us now and make your books come true.