Багатосторінкові видання

Типографіка – художня графіка, в якій використовуються
поліграфічні засоби та оформлювальні елементи: лінійки, орнаменти,
знаки й, основне, складальні шрифти. Типографіка вирішує завдання
оптимального сприйняття тексту читачем. Як частина графічного
дизайну типографіка є компонентом графічної діяльності і виступає як
найважливіший чинник при проектуванні об’єктів графічного дизайну.

1. Розробка макету, основні методичні принципи та
елементи дизайну багатосторінкових публікацій

Щоб одержати гарний макет, варто почати з ескізу, що приблизно
відображає остаточний вид документа. Час, який ви при цьому
витратите, повернеться вам сторицей, дозволивши уникнути
нескінченних переробок.

ВИБІР ФОРМАТУ

У Європі формати паперу, який випускає промисловість, і , який
використовувується в друкарнях укладаються в так названу А-серію,
прийняту стандартом Міжнародної Організації Стандартизації (ISO). У
Німеччині цей стандарт відомий під іншим ім'ям – DIN (Deutsche Industrie-
Norm) – Німецький промисловий стандарт.

Формат видання – це розміри сторінки видання після обрізування
блока по ширині й довжині. Формат видання визначається не у вигляді
точних розмірів у міліметрах (наприклад, 128×200 мм), а часткою аркуша
друкарського паперу, що використовується для видання. Наприклад,
якщо видання друкувалося на аркушах паперу розмірами 60 х 90 см і
після друку аркуші фальцювалися (складалися в зошити) у три згини, то
формат видання – 1/8 частка паперу розмірами 60×90 см (при першому
згині аркуш складався у дві рівні частини – частки, при другому – в
чотири, при третьому – у вісім).

ПОРАДИ ПО МАКЕТУВАННЮ БАГАТОСТОРІНКОВИХ

ПУБЛІКАЦІЙ

1. Створіть банк зразків. Коли ви читаєте журнали, книги, газети,
річні звіти, переглядаєте рекламні листівки й брошури збирайте зразки
особливо вдалих і невдалих рішень. Складайте їх у дві папки, «Гарні» й
«Погані», відзначаючи, що добре або погано в даному макеті.

2. Складіть план майбутнього документа. Чим простіше, тим краще.
Дотримуючи цього правила, зробите менше помилок. Крім того, прості
макети виглядають чіткіше, краще читаються й забезпечують
концентрацію уваги читачів.

3. Не намагайтеся осягнути неосяжне. Наприклад, ви можете
розмістити на одній смузі 30 стовпчиків тексту, але хто стане їх читати?
Загальне правило: не використовуйте більше трьох спеціальних
типографських ефектів на розвороті із двох смуг.

4. Ваш макет повинен створювати чітке подання про характер
документа. Якщо ви компонуєте рекламне повідомлення про продукт, то
нехай ваш макет виглядає як реклама, а не як науковий трактат.

5. Розпочинаючи розробляти проект оформлення видання,
обов'язково визначають види текстів та текстових елементів, які
підлягають відтворенню в оригіналі видання. Відповідно до художнього
задуму для кожного виду тексту задають такі параметри:
• формат складання;
• гарнітуру шрифту;
• кегль шрифту;
• накреслення шрифту;
• вирівнювання рядків;
• інтерліньяж;
• розмір абзацного відступу

Основні етапи підготовки текстових оригіналів до верстання
здійснюють відповідно до розподілу функцій складання та верстання. До
функцій складання відносять:
• використання правил правопису;
• визначення міжсимвольних пробілів;
• зміну кегля та накреслення шрифту;
• вставлення додаткових символів;
• використання правил складання;
• автоматичне перенесення слів за складами;

• визначення розміру абзацного відступу;
• дотримання відбивок;
• оформлення заголовків;
• оформлення основного та додаткового текстів;
• формування текстової сторінки.
До функцій верстання відносять:
• задання параметрів формування символів;
• регулювання міжсимвольних пробілів з використанням кернінгу та
трекінгу;
• регулювання ширини символів;
• регулювання міжслівних пробілів залежно від формату рядка;
• автоматичне виключання рядків тексту;
• задання зони перенесення;
• задання параметрів форматування абзаців; задання параметрів
сторінки;
• верстання за модульною сіткою або шаблоном сторінки.
При підготовці до верстання для усіх символів мають бути
використані такі атрибути форматування:
• вибір гарнітури шрифту;
• визначення кегля шрифту;
• задання інтерліньяжу;
• зміна ширини символів по горизонталі без зміни їхньої висоти;
• зміна накреслення шрифту;
• зміщення базової лінії для розміщення індексів;
• використання кернінгу для регулювання пробілів між заданими
парами символів,
у тому числі нестандартних пробілів, менших від півкегля, з точністю
до 0,5 п.;
• визначення формату складання;
• визначення розміру абзацного відступу;
• вирівнювання рядків текстової сторінки.