by Novosad Oleg
Copyright © 2021
Віють вітри
Історія написання:
На думку дослідників, пісню «Віють вітри, живуть великі» Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не створюючи жодної вістки від нього, намагаючись знайти заспокоєння в молітвах, тому вона вирушила на пошук до Києво-Печерської лаври. Мабуть, тут, у далекому чужому місті, від почуття самотності і народження згадана пісня.
Зміст:
Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з білками в полі, що росте на піску – без роси на сонці. Дівчина страждається від розлуки з коханим « мілім-чорнобривим ». Для її існування без коханого – це « люте вище ».

Засвіт встали козаченьки
Українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. У ній говорити про те, що козак, вірний що обов’язку, вірушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушень залишив матір, кохану дівчину. І просити свою неньку, коли з ним щось шукати, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована в образі діалогу. Є традиційні для народної пісні звернення, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

Чи не той то хміль…
Популярна народно-історична пісня про Богдана Хмельницького, який очолив Визвольну війну проти панської Польщі, що захопила українські землі.
Записана в 50-х роках XIX століття в Галичині. Видана у збірці Яова Головацького «Народні пісні Галицької та Угорської Русі».
Ідея твору:
Ідеєю твору є плекання серед українського народу поваги до Богдана Хмельницького як народного ватажка, талановитого керівництва та мудрого державного діяча. Окрім захоплення чоловічим ватажком, у пісні оспівується пересторога гетьману не захоплюється перемогою.
Тема твору:
В основі пісні «Чи не той то хміль …» покладено розповідь про одну з найвідоміших подій Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, а саме про першу збройну перемогу козаків над поляками під Жовтими Водами 16 травня 1648 року, коли козаки при підтримці татар ущент розгромили польсько-шляхетське військо.
Дума про Марусю Богуславку
Мару́ся Богусла́вка – легендарна героїня українського фольклору XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісівської (Роксолани), Богуславку взяли у полон турки і віддалили до загального турецького султану. Відома козацька думка цього періоду оповідає історію, як Маруся підходить до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку та темниці.
Походження та примітки:
Відомості більше двадцяти п’яти варіантів д: умі, записаних з 1850 по 1932 роки. Дума багато разів досліджується та широко використовується в літературі. Тарас Шевченко передрукував її у кожному букварі; Михайло Старицький на основі цього народного твору написав драму «Маруся Богуславка»; український радянський композитор Олександр Свєшніков написав балет «Маруся Богуславка».
Ой летіла стріла
Тема:
Оспівування суми за вбитим стрілою вдовиним сином.
Ідея:
Виділення співпраці до загибелі.
Основна думка:
Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачити … Композиція «Ой летіла стріла»
Опис:
У баладі «Ой летіла стріла» змальовується, як загинув удовін син від стріли. Горе рідних – безмірне. Вони, як зозулі, прилетіли та й плачуть над убитим. Де мати плаче – там «Дунай розлився», де сестра – там «слізок криниця», а де міленька – «земля сухенька». Сестра й мила скоро забудеться про втрату, а мати страждатиме довіку. У баладі присутні гіпербола, метаморфози (перетворення), трикратність.
Пісня про Морозенка
У пісні оспівується героїчна боротьба козака Морозенка проти ворогів, пісня виражає віру в неминучу перемогу над ворогом. Ясність мети робить навіть смерть героя утвердженням справедливості боротьби проти ворога. Ця пісня є важливою пам’яткою українського фольклору і символізує безсмертність боротьби українського народу проти ворогів. В одних варіантах пісень герой бореться з ляхами (поляками), в інших з турками чи татарами, або просто з лихими ворогами.
Образ Морозенка
Центральною фігурою пісні є героїчний козак Морозенко. Образ Морозенка став узагальненим образом українського козака, захисника вітчизни, хороброго і відважного воїна, який наділений найкращими рисами козаків-патріотів, які мужньо і самовіддано боролися проти турецько-татарських орд, проти польсько-шляхетського гніту.
Published: Feb 28, 2021
Latest Revision: Feb 28, 2021
Ourboox Unique Identifier: OB-1060409
Copyright © 2021