Міфологія Стародавнього Єгипту

Шлях розвитку єгипетської міфології важко простежити. Єгиптологи намагаються створити обґрунтовані на письмових джерелах (які з’явилися набагато пізніше) гіпотези щодо становлення і розвитку єгипетської міфології. Цілком очевидно простежується вплив сил природи на міфологію давніх єгиптян. Кожен день сходить сонце, яке приносить тепло і світло на землю, забезпечуючи життєдіяльність людини.Щороку розливається Ніл, відновлюючи родючість землі і сприяючи веденню високопродуктивного землеробства, забезпечуючи стійке зростання та розвиток Єгипетської цивілізації. Таким чином, єгиптяни помітили, що води Нілу (Нун) і сонце (Ра) які є символами життя.

Неповнотою і несистематичним викладом вирізняються джерела для вивчення міфології Стародавнього Єгипту. На основі текстів пізнішого походження реконструюються характер і зміст багатьох міфів. Релігійні тексти (гімни, молитви богам, запис обрядів на стінах гробниць) є основними джерелами, що відбивають міфологічні уявлення єгиптян. Найзначнішими з них вважають «Тексти пірамід» (прадавні тексти заупокійних царських ритуалів, вирізьблені на поверхнях внутрішніх приміщень пірамід фараонів V і VI династій Давнього царства (XXVI—XXIII століття до нашої ери)); «Тексти саркофагів», епохи Середнього царства (XXI—XVIII століття до нашої ери), що збереглися на саркофагах, «Книга мертвих» (складалася починаючи з періоду Нового царства і до кінця історії Єгипту).

Ця тендітна періодичність перебувала під постійною загрозою зриву: надзвичайно низькі розливи Нілу приводили до голоду, а повені знищували сівбу та житла стародавніх єгиптян. Водночас гостинна долина Нілу була оточена суворою пустелею, населеною ворожими народами, з якими єгиптяни періодично воювали і вважали їх нецивілізованими. В свою чергу, єгиптяни вважали, що їхня земля є ізольованим місцем стабільності Маат, що знаходяться в оточенні і під постійною загрозою хаосу.Принцип Маат включає в себе як правильність і закономірність розвитку всесвіту, так і згуртованість суспільства, і що особливо важливо, відповідальність царя і простого смертного за свої вчинки.

Примітки