Біографія Тараса Григоровича Шевченка

Біографія Тараса Григоровича Шевченка

Автор: Криворучко Юрій

Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч.

Поет показывает про ті часи, його країна буде незалежною суверенною державою, и коли в Украине буде поважатися мову, культура та история народу, тоді и люди будуть щасливі.

У 14 років його взяли “козачком” до двору поміщика П. Енгельгарда, з яким спочатку переїхав до Вільнюса, а потім – до Петербурга.

У 1832 р Шевченко віддали “в науку” до художника В. Ширяєва. У 1838 році за підтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вельгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.

У лютому 1847 року Т. Шевченко затверджений на посаду викладача малювання Київського університету. 24 декабря 1847 г. за участником в діяльності Кирило-Мефодіївського товарищества и за антисамодержащие поезії Т.Шевченка заарештовано и заслано до Орської фортеці Оренбурцкого окремого з царскою резолюцию корпусацією.

Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральского моря.

Йому заборонили постійно проживати в Украине и зобов’язали переїхати в столицю. Десятирічна заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року.

Поховали його спочатку на Смоленского кладовищи в Петербурге, в сравнении 1861 года його прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

Т. Шевченка почитает вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурге вийшла його перша збірка поезій “Кобзар”, в 1845 році – героїчно-романтична поема “Гайдамаки”.

У 1843-45 роках він написав цикл поезій “Три літа” (центральный твором якого є “Сон”), поему “Кавказ”, послання “І мертвим і живим …”, поезії “Чигирине, Чигирине”, “Великий льох” , “Стоїть в селі Суботові” та ін., В яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу.

Під час укладення писав вірші, які згодом об’єднав в цикле “В казематі”. У 1854-1858 роках написала російською мовою повісті “Музикант”, “Художник”, “Нещасний”, “Капитанша”, “Близнята”.

Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість “Прогулянка с задоволенням і не без моралі” (1856-1858) и щоденникові записи “Журнал”.

В Украине в 1858 году Т. Шевченко написал низко высоких уровней внутренней и пейзажной лірики. Кілька творів Т. Шевченка этого периода опубликовано в журнале “Основа” та альманасі “Хата”.

Т. Шевченка є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював в галузях станкового живопису, графік, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем и пером.

Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено понад 160). В 1859-1860 годах роках виконав офорти из творений зарубіжних и російських художников, за які отримав звання академіка гравірування.

Джерела інформації: http://www.univ.kiev.ua/ru/geninf/Shevchenko