“Ліна Костенко “Маруся Чурай

Аякже, смерть усе-таки це празник,

який буває тільки раз в житті.

Хотіла жити, а життя не вийшло.

Хотіла вмерти,— люди не дали.

комусь на світі гірше, як тобі.

В життя приходиш чистий і красивий.

З життя ідеш заморений і сивий.

А я гусак обскубаний, що й досі

гелгоче щось про правду і добро,

котрому в лапі вдержать удалося

одне своє гусиноє перо.

Найперший дурень і останній бовдур

уже, мабуть, в науках преуспів.

А як подумать,— що таке душа?

Як той казав, це — горизонт до Вічності.

Живі живих, Марусю, убивають,

а мертві зроду не зачеплять, ні.