Моя киця

             Моя тварина

На Новий рік мені батьки подарували кішечку Асю. Вона була в коробці маленька і зовсім беззахисна. Вигляд кошеняти був радісним та водночас сповненим переживань від зустрічі зі мною.

Моя кішечка Ася невеличкого зросту, у неї сіра шерсть, такі ж сіренькі прекрасні очі та гарненький приплюснутий носик. Ася належить до породистих котів, а саме Британських висловухих.

Спочатку Ася була трохи наляканою, завжди кудись ховалася і чогось боялася. І коли минув майже місяць, вона почала звикати до мене і підпускати до себе не лякаючись. Я її завжди гладив по її ніжній сіренькій шерсті, а вона при цьому кумедно муркотіла від задоволення.

Хоча всі стверджують, що собака – найкращий друг людини, на мою думку, коти теж можуть претендувати на це звання. Для мене Ася буде завжди самою найкращою та вірною подругою.