Пого́да — стан нижнього шару атмосфери у певній місцевості в конкретний час або протягом тривалого часу (година, доба, декада, місяць). Характеризується рядом метеорологічних елементів, таких як вітер, температура, тиск, вологість, видимість та ін. Багаторічний режим погоди в певній місцевості називають кліматом цієї території. Виділяють періодичні та неперіодичні зміни погоди. Періодичні зміни погоди залежать від добового та річного обертання Землі. Неперіодичні зумовлені переносом повітряних мас. Вони порушують нормальний хід метеорологічних елементів. Розбіжність фази періодичних змін з неперіодичними призводять до найрізкіших змін погоди. Можна вирізнити два типи метеорологічної інформації: Первинну інформацію про поточну погоду, що отримується в результаті метеорологічних спостережень.Інформацію про погоду у вигляді різних даних, синоптичних карт, аерологічних діаграм, вертикальних розрізів, карт хмарності тощо. Успішність складених прогнозів значною мірою залежить від якості первинної метеорологічної інформації.

+20

1. Тектонічні катастрофи (вулканізм, землетруси). На території України немає діючих вулканів класичних типів, хоч у Карпатах і в Криму наявні сліди колишнього вулканізму. На Керченському півострові є чимало невеликих грязьових вулканчиків, але через невисоку активність дуже обмежених масштабів їх не можна вважати небезпечними. Шкоди від землетрусів зазнає лише Південний берег Криму, зона Карпат і прилеглі до Румунії території. Більшість населення України перебуває поза дією руйнівних землетрусів.

Цікаво, що й у Києві час від часу проявляються відголоски землетрусів. У 1927 р. під час кримського землетрусу сила коливань у столиці була значна. Відголоски карпатського землетрусу відчувалися у 1940 і в 1977 р.

Для областей інтенсивних проявів землетрусів властива також активна вулканічна діяльність. До сейсмічних областей в Україні належать Карпати і Крим.

Від землетрусів за час історії людства загинуло понад 16 млн людей.

2. Топологічні катастрофи (цунамі, шторми, зсуви, повені). Руйнівний вплив цунамі (аномальних хвиль, викликаних землетрусами) на Чорному морі проявляється раз на кілька тисяч років. Значно небезпечніші зсуви. Снігові лавини бувають у Карпатах і горах Криму, хоч вони і не сягають рівня небезпечності альпійських. У результаті надзвичайно сильних злив у Карпатах можуть утворюватися потоки води, що несуть пісок і каміння. Тому не бажано ставити намети в сухому річищі чи біля урізу води гірської річки. На жаль, з туристами вже не раз траплялися нещастя під час раптових злив у Карпатах (зрідка — у печерах і ущелинах Кримських гір). Найбільшої шкоди і збитків завдає зсувна діяльність (утворення потоків з води і ґрунту), якщо вона відбувається в районі культурних земель і поселень. Така катастрофа трапилася у Києві в 1961 р. Звичними для деяких районів України стали повені. Періодично затоплюється майже все Полісся. Це відбувається або навесні внаслідок швидкого танення снігу, або в другій половині літа після сильних дощів, викликаних атлантичними циклонами. Особливо великої шкоди повені завдають сільському господарству. Небезпечними є повені в Карпатах і в прилеглих до них регіонах, а також періодичні потопи під час штормів на узбережжі Азовського моря.

Гроза і чому вона буває. Гроза – це природне явище, коли гримить грім, виблискують блискавки і йде дощ. Перед грозою сонце починає сильно припікати і стає душно. Це відбувається від того, що в повітрі накопичується волога – незліченна безліч водяних крапельок, з яких і складаються хмари. На самому верху таких хмар – сильний мороз, і крапельки води, потрапивши туди, відразу ж замерзають, перетворюються в шматочки льоду. Велика вологість, крижинки і тепле повітря, що піднімається від землі, сприяють виникненню грозових хмар. І ось крижинки вже не можуть втриматися в хмарі і падають з нього вниз. Крапельки вдаряються одна об одну, стикаються, труться, заряджаються при цьому електрикою.