Верстатник широкого профілю

by tonyaligun

Joined May 2021
Published Books 1

Верстатник широкого профілю – фахівець, який обробляє деталі з металу й інших матеріалів на токарних, фрезерних, свердлувальних і шліфувальних верстатах.

Верстатник широкого профілю – це професія, яка поєднує кілька верстатних професій. Процес оволодіння цим комплексом професій потребує глибоких комплексних знань, поступового вивчення загально-технічних дисциплін з переходом до професійної підготовки, потім виробничої діяльності. Предметом виробничої діяльності верстатника широкого профілю є технологія і цілісна система: верстат – пристрій – інструмент – заготовка. Засобом його діяльності є різальні, контрольно-вимірювальні та допоміжні інструменти, технологічне устаткування у вигляді токарних, фрезерних, свердлильних і деяких інших верстатів, пристроїв та технологічних засобів. Суть виробничих завдань, які вирішує робітник-верстатник, зводиться до того, що на основі креслення деталі, заготовки, наявного технологічного процесу, оснастки і верстата виготовити деталь потрібної точності і жорсткості. При цьому він повинен уміти користуватися контрольно-вимірювальними інструментами, виконувати настройку верстата на заданий розмір, налагоджувати інструмент і проводити його заміну.

Коротка історія професії

Спеціальність виникла у зв’язку з необхідністю оперативного виготовлення невеликих партій деталей різної складності для ремонту верстатів і механізмів.

Поява більш досконаліших металообробних верстатів тісно пов‘язана з організацією підприємств заводського типу. Значний вклад у розвиток верстатобудування вніс відомий механік Нартов А.К. У 30-х роках XVIIIст. він сконструював верстат з механічним супортом.

Починається масовий випуск металорізальних верстатів.

В Україні до 1917 р. верстатобудування фактично не існувало. У 1913 році тут були вироблено тільки 65 металорізальних верстатів. У 1924 р. в Одесі було організовано виробництво болторізальних, а згодом свердлильних верстатів; з 1926 р. у Лубнах почався випуск токарних верстатів. Організується випуск верстатів – автоматів у Києві, Житомирі, радіально-свердлильних – у Краматорську. І до цього часу ці міста є центрами вітчизняного верстатобудування.

Характер роботи

Професія верстатник широкого профілю поєднує кілька верстатних професій: токар, фрезерувальник, шліфувальник, оператор верстатів з програмним керуванням. Верстатник працює на металообробному виробництві, в ремонтних майстернях, ремонтних цехах різних підприємств. Спеціальність виникла у зв‘язку з необхідністю оперативного виготовлення невеликих партій деталей різної складності для ремонту верстатів і механізмів. Верстатник обробляє деталі з металу і інших матеріалів на токарних, фрезерних, свердлувальних і шліфувальних верстатах.

Керуючись кресленням деталі, визначає послідовність її виготовлення. Підбирає необхідні для цього інструменти. Використовує довідники і проводить необхідні розрахунки. Вибирає режим різання, проводить наладку верстата, встановлює інструмент і заготівку, здійснює обробку деталі. Вивіряє за допомогою оптичних приладів розміри деталі і якість її обробки. Використовує ручні інструменти, механічне устаткування (токарні, свердлувальні, фрезерні, шліфувальні верстати) і вимірювальні прилади.

Умови роботи.

Верстатник працює у закритому приміщенні, при доброму освітленні, нормальній температурі повітря. Робота двозмінна, режим вільний. Тривалість робочого дня – 8 годин. Робота токаря кваліфікується як праця середньої важкості. Вона добре механізована, виконувати її можуть як чоловіки, так і жінки. Працює токар, в основному, стоячи. Заробітна плата верстатника залежить від кваліфікації і складності виконуваної роботи. На підприємствах, крім цього, діє система матеріального заохочення: премії за виконання виробничих планів, за хорошу якість продукції, за раціоналізацію і винахідництво.

Медичні обмеження.

Робота не рекомендована людям, які страждають на захворювання:
– серцево-судинної системи (пороки серця, серцева недостатність та ін.);

– органів травлення (виразка шлунку, хронічний гастрит та ін.);

– опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації грудної клітки та ін.);

– нервової системи (менінгіт, запаморочення та ін.);

– органів зору (знижена гострота зору та розрізнення кольорів);

– органів слуху (знижена гострота слуху);

– шкіри, з локалізацією на кистях рук (екзема та ін.).

Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей:

– фізична сила;

– нормальна гострота зору та слуху;

– точне розрізнення кольорів;

– тонке вміння сприйняти предмет на дотик;

– точний лінійний та об‘ємний окомір;

– точна зорово-рухова координація (на рівні рухів обох рук);

– добре просторове уявлення;

– наочно-образне мислення.

Професійно важливі якості:

раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;
додержуватися норм технологічного процесу;
не допускати браку в роботі;
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, додержуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожеж, аварій, повень, тощо);
застосовувати на практиці інформаційні технології.

Кваліфікаційні вимоги:

Повинен знати:

принцип дії, будову однотипних токарних, фрезерних, свердлильних та шліфувальних верстатів;
призначення їх основних вузлів та умови застосування найбільш розповсюджених пристроїв для встановлення та закріплення заготовок і інструментів, простого контрольно-вимірювального інструменту, нормального і спеціального різального інструменту;
маркування та основні механічні властивості матеріалів, які обробляє;
класифікація фрез, різців та їх основні елементи і кути;
правила заточування та установлення різців, фрез та свердел;
основи знань про абразивні матеріали;
шліфувальні круги та сегменти;
способи правки шліфувальних кругів та умови їх застосування в залежності від оброблюваних матеріалів і шорсткості поверхні;
призначення та властивості охолоджувальних рідин і масел (знати марки змащувально-охолоджувальних рідин та правила їх застосування у відповідності з виконуваним видом обробки та оброблюваних матеріалів);
загальні відомості про систему допусків і посадок, квалітетів і параметрів шорсткості (класів точності і чистоти оброблення), основні поняття з технічного креслення, основ електротехніки;
правила безпеки праці, основи гігієни праці та виробничої санітарії, пожежної безпеки;
причини дефектів, що виникають у процесі обробки деталей на верстатах різних груп, міри щодо їх запобігання та способи їх усунення;
способи виконання основних токарних операцій;
формули для визначення глибини різання, частоти обертання, швидкості головного руху різання;
формули для розрахунку налаштування токарного верстата для оброблення конусів методом повороту верхніх полозків (верхньої частини супорту), зміщенням корпусу задньої бабки;
марки сучасних інструментальних матеріалів, їх відповідність до традиційних твердих сплавів та їх призначення для обробки певних матеріалів;
технологічний процес та його елементи;
правила технічної експлуатації і догляду за обладнанням;
основи ведення підприємницької діяльності.

Повинен уміти:

обробляти деталі на налагоджених токарних, фрезерних, свердлувальних верстатах за 12-14-м квалітетами (4-7-м класами точності) та на шліфувальних верстатах з застосуванням охолоджувальної рідини за 11-м квалітетом (4-м класом точності) з застосуванням нормального різального інструменту та універсальних пристроїв з додержанням послідовності оброблення та режимів різання відповідно до технологічної карти або за вказівкою майстра;
обробляти нежорсткі вали;
свердлити, розсвердлювати, зенкувати, розточувати крізні та глухі отвори;
нарізати зовнішню і внутрішню трикутну різьбу мітчиком або плашкою;
обробляти конічні поверхні поворотом верхніх полозків супорту і зміщенням корпусу задньої бабки;
обробляти фасонні поверхні фасонними різцями;
полірувати поверхні за допомогою абразивної стрічки і жимків;
накатувати рифлення різного візерунку на токарних верстатах;
фрезерувати плоскі поверхні, пази, уступи, прорізі, шипи, циліндричні поверхні і відрізання металу;
установлювати та вивіряти деталі на столі верстату та в пристрої;
визначати послідовність переходів та виконувати технічні розрахунки, які необхідні для всіх видів оброблення деталей;
шліфувати зовнішні поверхні простих деталей на круглошліфувальних, плоскошліфувальних і безцентрово-шліфувальних верстатах;
встановлювати шліфувальний круг в зборі на верстат;
встановлювати деталі в центрах, патроні, на столі;
свердлити, розсвердлювати, зенкувати крізні та глухі отвори в деталях, розташованих в одній площині, по кондукторах, шаблонах, упорах та за розміткою на свердлувальних верстатах;
нарізати різьби з діаметром понад 2 мм і до 24 мм на прохід та в упор на свердлильних верстатах;
читати робочі креслення деталей;
користуватись технологічною документацією та паспортами верстатів.

Загальнопрофесійні вимоги:

Повинен:

раціонально організовувати та ефективно використовувати робоче місце;
дотримуватися норм технологічного процесу;
не допускати браку у роботі;
знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці і навколишнього середовища, дотримуватись норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
використовувати, в разі необхідності, засоби попередження і усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
знати інформаційні технології в обсязі, що є необхідним для виконання професійних обов’язків;
володіти обсягом знань з правових питань галузі та трудового законодавства в межах професійної діяльності.

This free e-book was created with

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now