РОБОТА ПСИХОЛОГА З ПІДЛІТКАМИ

Особливості роботи психолога з підлітками обумовлені типовими для даного вікового етапу проблемами.

Підлітковим прийнято вважати період розвитку дітей від 11 – 12 до 15-16 років. Цей період знаменується бурхливим психофізіологічним розвитком і перебудовою соціальної активності дитини. У розумінні хронологічних меж віку в психологічної літературі немає єдності. Потужні зрушення, що відбуваються в усіх галузях життєдіяльності дитини, роблять цей вік “перехідним” від дитинства до дорослості.

Підлітковий вік багатий драматичними переживаннями, труднощами і кризами, коли складаються, оформляються стійкі форми поведінки, риси характеру, способи емоційного реагування. Це пора досягнень, стрімкого нарощування знань, умінь, становлення “Я”, набуття нової соціальної позиції. Разом з тим це вік втрат дитячого світовідчуття, поява почуття тривожності і психологічного дискомфорту.

Підлітковий вік часто називають періодом диспропорції в розвитку. У цей час збільшується увагу до себе, своїх фізичних особливостей, загострюється реакція на думку оточуючих, підвищується почуття власної гідності і образливість. Фізичні вади часто перебільшуються.

Найбільш важливі моменти психофізіологічного розвитку підлітка – статеве дозрівання і статева ідентифікація, які є двома лініями єдиного процесу психосексуального розвитку. На психофізіологічному рівні дискомфорт підлітків пояснюється різними причинами:

• а) нестійкістю емоційної сфери;
• б) особливостями вищої нервової діяльності;
• в) високим рівнем ситуативної тривожності.

Найбільш інформативними діагностичними методиками оцінки рівня психофізіологічного розвитку підлітка можуть стати:

• • апаратурні методи визначення властивостей нервової системи;
• • опитувальник “анамнестичних схема показників властивостей нервової системи”;
• • опитувальник Айзенка (варіант для підлітків);
• • опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова (варіант для дітей і підлітків);
• • опитувальник ЧХТ (риси характеру і темпераменту);
• • теппинг – тест (визначення властивостей нервової системи по психомоторним показниками);
• • опитувальник структури темпераменту Я. Стреляу;
• • опитувальник САН (самопочуття – активність – настрій).

Особливості розвитку пізнавальних здібностей підлітка часто є причиною труднощів в шкільному навчанні, таких як неуспішність, неадекватна поведінка. Успішність навчання багато в чому залежить від мотивації навчання, від того особистісного сенсу, яке має навчання для підлітка. Основна умова будь-якого навчання – наявність прагнення до придбання знань і зміни себе. Разом з тим в реальному шкільному житті доводиться стикатися з ситуацією, коли підліток не має потреби в навчанні і навіть активно протидіє йому.

Сприйняття є надзвичайно важливим пізнавальним процесом, який тісно пов’язаний з пам’яттю: особливості сприйняття матеріалу обумовлюють і особливості його збереження.

Методики вивчення сприйняття наступні:

• • “Компаси” (сприйняття просторових ознак);
• • “Годинник” (сприйняття просторових ознак);
• • методика вивчення сприйняття часу.