Види інвентаризації

Інвентаризація – процес, що дозволяє встановити фактичну наявність і стан майна і зобов’язань, а також достовірність відомостей про них в обліку підприємства.

Вона допомагає виявити нестачі або надлишки цінностей, переконатися в дотриманні умов та порядку їх зберігання.

Призначає проведення інвентаризації керівник або власники підприємства своїм наказом. У наказі зазначаються вид інвентаризації її об’єкти, кількість і строки проведення, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Діюча на сьогодні Інструкція по інвентаризації №69 встановлює єдині для всіх суб’єктів господарювання правила проведення інвентаризації. 

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації обов’язково.

Залежно від підстави проведення розрізняють планові та позапланові інвентаризації.

Планову інвентаризацію проводять у заздалегідь встановлені терміни згідно із затвердженим керівництвом планом. При чому матеріально відповідальні особи попередньо повідомляються про її проведення.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно, відповідно і інвентаризація має свою частоту проведення.

Позапланову (раптову) інвентаризацію проводять без повідомлення матеріально відповідальних осіб, несподівано для них, з метою перевірки наявності конкретних цінностей. Раптову інвентаризацію можуть проводити за приписами слідчих органів, за вимогами ревізорів або перевіряючих органів. Переважно раптові інвентаризації проводять у касах, на складах або в інших місцях зберігання цінностей підприємств.

Якщо керівник висловить недовіру матеріально-відповідальній особі, яка відповідає за зберігання матеріальних цінностей на складі, то складається наказ про проведення позапланової інвентаризації на складі сировини і матеріалів.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії у присутності матеріально відповідальної особи.

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації:

• При передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства,

• Перед складанням річної бухгалтерської звітності,

• При зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ)

• У разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів)

• За судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації.

• У разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після їх закінчення)

• При ліквідації підприємства

 Інвентаризації діляться за обсягом перевірки – на суцільні і вибіркові.

Суцільна інвентаризація охоплює перевірку всього без винятку готівкового майна, фінансових зобов’язань підприємства, вона є дуже трудомісткою роботою і тому проводиться раз на рік, зазвичай перед складанням річного звіту.

Вибіркова – це інвентаризація, при якій перевіряються тільки деякі (на вибірку) цінності у конкретного матеріально відповідальної особи або ж охоплює який-небудь один вид засобів підприємства, наприклад, тільки грошові кошти в касі або тільки матеріали на певному складі.

Суцільні планові інвентаризації проводяться перед складанням річної звітності починаючи з 1 жовтня звітного року, як уже згадувалося. Об’єктами інвентаризації є все майно і зобов’язання підприємства.

    Проводяться інвентаризації:

 – Основних засобів – не менше одного разу на два-три роки, а бібліотечних фондів – не рідше одного разу на п’ять років;

      – Незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного вироблення – перед складанням річного звіту і балансу

      – Незавершеного капітального ремонту і витрат майбутніх періодів – не менше одного разу на рік;

      – Готової продукції на складах – не менше одного разу на рік перед складанням річного звіту і балансу, але не раніше 1 жовтня звітного року;

      – Малоцінні та швидкозношувані предмети – не менше одного разу на рік;

      – Нафти і нафтопродуктів – не рідше одного разу на місяць;

      – Сировини та інших матеріальних цінностей – не менше одного разу на рік перед складанням річного звіту і балансу;