Герої Радянського Союзу — українці

Іва́н Мики́тович Кожеду́б (8 червня 1920, Ображіївка, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Украї́нська Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка (УСРР) — 8 серпня 1991, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський військовик українського походження, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас в авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу (4.02.1944, 19.08.1944, 18.08.1945). Маршал авіації (1985). Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Вороши́лов Климе́нт Єфре́мович (Охрімович) (рос. Ворошилов Климент Ефремович), також популярно — Клим Ворошилов (нар. 23 січня (4 лютого) 1881 — 2 грудня 1969) — радянський військовий та політичний діяч, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР.

Член ЦК КП(б)У в березні 1919 — квітні 1920 та в листопаді 1920 — липні 1921 року. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У з 2 серпня 1919 по 17 березня 1920 року. Член ЦК КПРС у 1921—1961 і 1966—1969 роках. Член Політбюро ЦК КПРС з 1 січня 1926 по 16 липня 1960 року. Член Оргбюро ЦК ВКП(б) з 2 червня 1924 по 18 грудня 1925 року.

Депутат Верховної ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік 1—7-го скликань. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 1-го (1938—1947), 2-го (1947—1951), 3-го (1951—1955) та 4-го (1955—1959) скликань

Черняхо́вський Іва́н Дани́лович (16 [29] червня 1906, с. Оксанина (нині — Уманський район, Черкаська область) — 18 лютого 1945, Пененжно, Польща, кол. Східна Пруссія) — радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, у період німецько-радянської війни командувач 60-ю армією Воронезького фронту, згодом командувач військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії (1944). Один з чотирьох радянських командувачів фронтами (також Михайло Кирпонос, Михайло Петров, Микола Ватутін), що загинули у роки війни на фронті.

Риба́лко Павло́ Семе́нович (23 жовтня (4 листопада) 1894, Малий Вистороп, Лебединський повіт, Харківська губернія — 28 серпня 1948, Москва) — радянський військовий діяч, маршал танкових військ (1945); у Другій світовій війні командувач танкового корпусу і армії, з 1947 — командувач танковими та механізованими арміями. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945).

Ковпа́к Си́дір Арте́мович (нар. 13 (25) травня 1887, Котельва — 11 грудня 1967, Київ) — один із керівників українського комуністичного руху опору в роки Другої світової війни, командир Путивльського партизанського загону (пізніше — Сумського партизанського з’єднання, ще пізніше — Першої Української партизанської дивізії), двічі Герой Радянського Союзу (18 травня 1942 й 4 січня1944), генерал-майор. Член ЦК КП(б)У в 1942—1943 та 1949—1967 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-7-го скликань. Член Верховного Суду УРСР. Заступник Голови Президії Верховної Ради УРСР (1947—1967).

Олексі́й Фе́дорович Фе́доров (30 березня 1901 — 9 вересня 1989) — генерал-майор (09.04.1943), двічі Герой Радянського Союзу (18.05.1942, 04.01.1944). радянський партійний і державний діяч, у роки німецько-радянської війни командир Чернігівсько-волинського партизанського з’єднання, перший секретар Чернігівського та Волинськогопідпільних обкомів КПРС. Член ЦК КПУ в 1938—1989 р. Депутат Верховної Ради УРСР 1–6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 1–11-го скликань.

Олекса́ндр Гна́тович Моло́дчий (нар. 27 червня 1920 — пом. 9 червня 2002) — український радянськийвійськовий діяч часів ІІ Світової війни, член КПРС з 1942 року. Генерал-лейтенант авіації (1962); двічі Герой Радянського Союзу.