Відомості із синтаксису і пунктуації. Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова

Однорідними називаються такі члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, стосуються одного й того самого члена речення і поєднуються сполучниковим, безсполучниковим (інтонаційним) чи змішаним зв’язком.

Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, схожі за смислом; є ускладнювальним елементом у простому реченні.

За будовою вони бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (кілька повнозначних слів).

Наприклад:

І сонце (непоширений), й день (непоширений), і вишня в цвіті (поширений), і творчості крилата мить (поширений) (П. Тичина).

Однорідні члени речення поєднуються за допомогою:

• одиничних сполучників: і, та, а, але, проте, зате, однак, або, чи:

На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко).

• повторюваних сполучників і… і, та… та, або… або, чи… чи, то… то, ні… ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд):

І земля, і небо, й гори були сірими (М. Кідрук).

• парних сполучників не тільки… а й; як… так і; хоч… але; якщо не… то; не … а (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим):

Не тільки друзі, а й вороги шанували князя Ярослава Мудрого.

Казка про однорідні члени речення

Хто не знає край,
Де природа запашна,
Де весело шумлять і плещуть води,
Де ліс, поля.
Пшениця золота,
Де хліб шанують люди?
Цей край – країна чарівна
І назва їй – країна Однорідних.

У далекому царстві у королівстві Нарнія жили всі члени речення. Головували там королі – Підмет та Присудок.

Кожний із королів мав велику родину: сини-додатки, доньки-обставини, сестри-означення. Проживали вони у замку під назвою Книга, в якій були свої закони-правила.
Одного разу вирішили вони організувати свято під назвою Контрольна, запросили гостей-учнів. Але свято було зіпсовано, побилися між собою сини, доньки. Посварили через школярів, бо ті не вивчили правила і не змогли правильно розставити розділові знаки.
Треба було терміново рятувати свято, тому викликали головного суддю – вчителя. Він був суворим і справедливим: змусив вивчити всі правила і правильно розставити розділові знаки, виконавши контрольну роботу. Нагородою для них стали гарні відмітки, а для мешканців країни Нарнія – мир і злагода, бо житимуть вони за законами і матимуть кожний своє місце в реченні. А головне, тепер їх знають усі і вміють ними користуватися.
Казкова країна Однорідних членів речення має різні будівлі: і вежу, і замок, і маленькі хатки. Вежа зроблена із газет, дах вкритий чистим папером у вигляді коми. Будівля така довга, що нагадує тире. Біля порталу розміщені скульптури, які схожі на сполучники. Неподалік від вежі – три хатки незвичайної форми. Архітектор, що будував їх, мабуть, був великим фантазером. Один будинок – наче хвиля (Означення), інший – об’єднав у себе декілька невеличких хатинок у вигляді низеньких прямокутників з дахом – комою (Обставина); а третій – невеличка чепурненька хатка з віконечками на широкий шлях і різнобарвним квітничком(Додаток).
Посеред зеленої галявини примостився двоповерховий замок, зроблений із білого мармуру. Перед ним стояли дві великі кам’яні вази з червоними трояндами і мрійливо дзюрчала вода із невеличкого фонтанчика.

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Узагальнювальними називаємо слова, що об’єднують усі перелічувані предмети, явища, поняття, дії тощо. Разом із однорідними членами речення, яких вони стосуються, узагальнювальні слова становлять одну групу.

Наприклад:

• Весна відчувалася в усьому: у подиху вітру, у клекоті журавлів, у дитячому сміху.
• Око вабили різнокольорові кульки: і червоні, і сині, і зелені, і помаранчеві.

Узагальнювальні слова виконують ту ж синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Вони можуть стояти перед однорідними чи  після них. Умовно узагальнювальні слова позначаємо так: УС.

Розділові знаки при однорідних членах речення:

Двокрапку ставимо, якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення.

Наприклад:

• Ще в сиву давнину люди визначили такі одиниці часу: рік, місяць, день, година, хвилина, секунда.
• Вже зовсім скоро ліс наповниться голосами птахів: дятлів, ремезів, вівсянок.

Двокрапку ставимо, якщо після узагальнювального слова перед однорідними членами стоять слова наприклад, як наприклад, а саме, як-от.  Перед  таким словом ставимо кому.

Наприклад:

На заняттях гончарного гуртка ви навчитеся виготовляти різний посуд, наприклад: глечики, тарілки, вази.

Тире ставимо, якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення.
О, О, О — УС.

Наприклад:

• На столі, на підвіконнях, навіть на підлозі — усюди стояли книги.
• Ні шляхів, ні стежинок, ні сусідських меж на полях — нічого не було видно під снігом.

Тире і двокрапку ставимо, якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після однорідних речення продовжується.

Наприклад:

Усі присутні: учні, учителі, батьки — повернулися у бік випускників, що заходили до залу.

Вправи

Вправа 1. Прочитайте речення, визначте  в них однорідні члени речення.

1. Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний). 2. Вечір був чарівний, зоряний, пісенний (О. Гончар). 3. Пишну, залиту цвітом яблуню вкрили бджоли (О. Копиленко). 4. Роман – людина сумирної, ніжної вдачі (О. Гончар). 5. Над берегом річки линула журлива народна пісня (М. Стельмах). 6. Скрізь видно було залиті сонцем садки (І. Нечуй-Левицький). 7. Люблю я тиху гордість деревинну – дивитись вгору (Д. Павличко).

Вправа 2. Знайдіть однорідні члени речення і поставте між ними розділові знаки. Підкресліть однорідні члени відповідно до їх синтаксичної ролі.

1.Хай віщі тривожні дзвони  веселі троїсті музики  бандури і горді сурми у кожному серці живуть! (JI. Костенко ). 2.Любов  жертва і посвята тебе до слави доведуть ( С. Горлач ). 3.В оркестрі року літо і зима  весна і осінь   сольні інструменти (О. Білаш).4. В небі жайворонки в’ються заливаються  сміються
а згори сипле та й сипле  витрушує душу з дзвіночків  струже
срібні дошки і свердлить крицю плаче  голосить і сіє регіт на дрібне сито (М. Коцюбинський). 5.Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м ’яку весе­лу сиву воду… (О. Довженко).
6.Тихі сосни мудро й величаво серед світу білого стоять (Г. Чубач).
7.Споконвіку  з прадавніх-давен ко­жен живучий має не зрівняне ні з чим джерельне чародійство — мо­лодість (М. Сингаївський ).

Вправа 3. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. Поясніть розділові знаки. Вкажіть речення з неоднорідними означеннями.

1. Але тепер усе і луг і дерева і виступи стін занесене несподіваним квітневим снігом (І. Кочерга). 2. І тепер усе в саду заспівало до ладу і ожина і шипшина і водиця (Т. Коломієць) 3. На річці у лісі на полі всюди німо тихо (І. Нечуй Левицький) 4. У очі полізло різне зілля копитник і ракова шийка материнка і чорнобиль горицвіт і звіробій  деревій і ромен  медунка і чемериця  буркун і подорожник  кульбаба і молочай   усе це росло на землі  по болотах і на воді (М. Стельмах). 5. Світає… Все спить ще і небо і зорі безсилі… (П. Тичина). 6. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава – сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах). 7. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко).

Вправа 4. Спишіть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполучник для з’єднання однорідних членів речення. Поставте розділові знаки. Прочитайте речення з правильною інтонацією.1. Митець думає … розумом … серцем (О. Довженко). 2. Хата … старенька … чепурна біла – видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Не … тії вороги … добрії люди – і окрадуть жалкуючи плачучи осудять (Т. Шевченко). 4. І … болить … не черствіє серце (О. Квітневий). Довідка: Так… як; хоч… та; хоч… але; не тільки… а й.

Казка про звертання

В одному далекому королівстві жив король Мовознавство. У нього було дуже багато знайомих графів, що підкорялися йому та разом складали його королівство. Король вправно керував своїм королівством, хоч це й було досить важко, бо в кожному з графств виникало багато суперечливих запитань. Одного разу прийшов до Мовознавства його підданий Звертання, бо він не знав, у кого з графів йому можна просити допомоги. Він сказав:

-Шановний повелителю, ви не могли б взяти мене до себе в королівство, я б вам за це щиро віддячив у майбутньому?

На це король відповів:

– Якщо ти так сильно бажаєш цього, ми зараз же зберемо раду з моїх графів і вирішимо, чи не будеш ти нам зайвий!

На раді довго сперечались, особливо був проти граф Синтаксис. Він казав:

-Куди ми його дінемо, куди вставимо його у речення, у мене і так багато другорядних членів речення!

Але король відповів:

– Звертання в майбутньому нам дуже допоможе і стане в нагоді.

Але граф Синтаксис не здавався:

– Як же ми будемо виділяти його на письмі?

Тут до суперечки приєдналась графиня Пунктуація:

– Якщо вже він такий корисний, то я можу всередині речення виділяти його з обох боків комами, а на початку і в кінці – з одного боку.

Тоді король сказав:

– Нехай звертання не буде членом речення і не відповідатиме на жодне запитання.

Тут і граф Синтаксис заспокоївся і дав згоду.

З тих пір живе в цьому королівстві звертання і на славу служить.

Звертання – слово або словосполучення, що називає того, до кого звертаються у мовленні. Звертання можуть бути поширеними (складаються з двох і більше слів) та непоширеними (складається з одного слова). Вони завжди виділяється комами, незалежно від місця розташування у реченні.

Вправи

1. Записати речення, визначити звертання. Пояснити вживання розділових знаків. Вказати звертання поширені та непоширені.

Встаньте, люди! День сьогодні гарний буде (В.Паронова.) Ти рости, моя берізонько, рости! (Г.Бойко.) Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О.Орач.) Проростай, зерно, не барись! (А.Качан.) Хто це, сестриці, так співає у пшениці? (О.Пархоменко.) Зозулько рябенька! Закуй мені по звичаю! Доки в світі жити маю? (Народна творчість.) Лети, сизий голубоньку! (Л.Боровиковський.) Де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш? (П.Демченко.)

2. Вибірковий диктант. Виписати звертання. 

Грай ти, Матвію, бо я не вмію! Терпи, козаче, отаманом будеш! Дай, Боже, так воювати, щоб шабель не виймати! Чекай, грибе, і тебе хтось здибле. На тобі, Гаврило, ще мені не мило! На тобі, небоже, що мені негоже! Антошку! Їж потрошку, лише не з’їж ложку! Хапай, Петре, поки тепле! Ти, метелику, не дуже б гордився, бо сам з гусені уродився. Прощай, розуме, я з горілкою зустрівся! Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!

Контрольна робота з теми « Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова»

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть рядок, у якому подано правильне твердження:

а) однорідні члени речення  – це ті, які відносяться до одного члена речення;

б) звертання – це слово чи сполучення  слів, що називає того, до кого

звернена мова ;

в) вставне слово є членом  речення;

г) кома  не ставиться між однорідними членами, якщо вони з’єднані

повторюваними сполучниками.

2. Укажіть рядок, у якому правильно поставлено розділові знаки в реченні з однорідними членами:

а) Щасливо, радісно весільно квітує нива молода.

б) Сила, та розум – краса людини.

в) Тягнуться до сонця і квіти, і трави, і віти кучеряві.

г)   У нашому саду ростуть такі дерева – яблуні, груші,  сливи.

3. Укажіть рядок, у якому правильно виділено звертання:

а) Жив, живеш і будеш жити мій народе.

б) Не розлюблю тебе ніяк,  моя вишнева Україно.

в) О краю мій тужу я за тобою!

г) Люблю я  сонечко,  тебе.

4. Укажіть рядок, у якому подано речення із вставним словом, що означає невпевненість:

а) У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

б) Скажіть, будь ласка, де живе  мрія.

в)  Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

г)  Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

5. У якому варіанті НЕ виділене вставне слово:

а) Чужа душа – то, кажуть,  темний ліс.

б) Мова  – це, без сумніву, фундамент культури.

в) Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

г) Нам літня ніч короткою здається.

6. Однорідними присудками ускладнене речення:

а) Скрізь червоно: на небі, і на узгір’ях, і на горі.

б) Любив дід гарну бесіду і добре слово.

в) Тече вода в синє море, та не витікає.

г) Раділи верби і тополі…

Завдання з кількома відповідями

7. Укажіть речення, у яких при узагальнювальному слові ставимо:

1-  двокрапку,  2 – тире (розділові знаки  пропущено):                        (1б)

а) Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

б) І над водою і над гаєм все мовчить.

в) І доріжки і стежини – усе замело снігом.

г) Верба й калина символи України.

8. Укажіть речення, у яких є поширене звертання (розділові знаки пропущено):                                                                                           (1б)

а) До тебе люба річечко ще вернеться весна.

б) Скажіть шановний  де мешкає  Софія.

в)  Як тебе не любити Києве мій.

г)  Друже  радий зустрічі з тобою.

9. Укажіть речення, у яких правильно поставлені розділові знаки: (1б)

а) Раділи і садок і поле, і долина.

б) Будинки, сади, сніги  – усе мліє в теплі сонця.

в) Світить та не гріє сонце золоте.

г) У лісі не було нічого: ні ягід, ні грибів, ні черешень.

Завдання на встановлення відповідності

10. Установіть відповідність між реченням та наявною в ньому синтаксичною конструкцією (розділові знаки пропущено): ( 2б)

11. Поставте розділові знаки в реченні. Переробіть речення так, щоб узагальнювальне слово стояло після однорідних членів.              (2б)

Усе навколо сповнене весняної сили дерева птахи люди.

12. Зробіть синтаксичний розбір речення: (2б)

Білий пухнастий сніг, мабуть, скоро розтане.