Лисичка та журавель.Хамуза Юлія

Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та такі стали приятелі!

Кличе лисичка журавля до себе в гості:

– Приходь,– каже,– журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе – як для себе.

От приходить журавель на ласкаві запросини.

А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:

– Призволяйся, журавлику, призволяйся, лебедику!

Журавель до кашки – стукав, стукав дзьобом по тарілці – нічого не вхопить.

А лисичка як узялася до страви – лизь гарненько язиком, поки сама всю кашу чисто вйлизькала.

Вилизькала та до журавля:

– Вибачай, журавлику,– що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.

– То спасибі ж,– мовить журавель.– Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.

– А прийду, журавлику, прийду, лебедику! На тому й розійшлися.

Он уже лисичка йде до журавля в гостину. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв і м’яса, й картопельки, й бурячків – усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:

– Призволяйся, люба приятелько, не соромся!

От лисичка до глечика – голова не влазить! Вона сюди, вона туди, вона й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюшити… Нічого не вдіє!

А журавель не гуляє: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку – та й поїв, що наварив. А тоді й каже:

– Оце ж вибачай, лисуню,– що мав, то тим і приймав. Та вже більше нічого не маю.

Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувать забула, як годиться. Так-то їй журавлева гостина до смаку припала!

Та від того часу й не приятелює з журавлями.

Список використаних джерел.

https://knygy.com.ua/pix/2d/12/41/2d1241b22bdd4781b754c0b1c90dd826.jpg

https://xn--80aaukc.xn--j1amh/lisichka_ta_juravel.html

https://казка.укр/lisichka_ta_juravel/3.jpg

https://казка.укр/lisichka_ta_juravel/5.jpg

https://казка.укр/lisichka_ta_juravel/6.jpg

https://казка.укр/lisichka_ta_juravel/7.jpg