Сучасні апаратні та програмні засоби значно розширюють спектр застосування комп’ютерної графіки. Це зручні інструменти для роботи з графічними зображеннями, не лише для професіоналів, а й для пересічних користувачів.

Види комп’ютерної

графіки.

Залежно від способу побудови та кодування графічного зображення поділяються

на растрові, векторні, фрактальну та тривимірну.

Растрова графіка –  представляє графічний об’єкт у вигляді комбінації точок, яким притаманні свій колір та яскравість.

Одну точку такого зображення називають піксель (піксель від англ. «picture element» — елемент малюнку).  Подання зображення у формі набору пікселів, упорядкованих за рядками і стовпчиками,  називають   растром.

Векторна графіка – спосіб представлення об’єктів і зображень в комп’ютерній графіці, заснованої на використанні елементарних геометричних об’єктів — графічних примітивів.

     У векторній графіці базовим елементом є лінія, яка описується математичною формулою. На сьогоднішній день векторна графіка відіграє велику роль. Її технології широко використовують як для друкарського дизайну, так, і у веб-дизайні. Векторні зображення використовують для створення графічних об’єктів, для яких має значення збереження чітких та ясних контурів (креслення, схеми, логотипи, мапи, діаграми тощо) навіть при зміні розмірів.

Фрактальна графіка – технологія створення зображень на основі фракталів. Фрактальна графіка базується на фрактальній геометрії.

Фрактальне зображення, котре складається з подібних між собою елементів.  Побудова відбувається шляхом автоматичної генерації зображень за формулами.

Фрактал — це об’єкт, окремі елементи якого успадковують якості батьківських структур.

Триви́мірна гра́фіка, або 3D-графіка — розділ комп’ютерної графіки, сукупність прийомів та інструментів (як програмних, так і апаратних), призначених для зображення об’ємних об’єктів.

  Тривимірна графіка зазвичай оперує віртуальним, уявним тривимірним простором, який відображається на плоскій, двовимірній поверхні дисплея або аркуша паперу.

За призначенням комп’ютерну графіку поділяють на:

– інженерну графіку, до якої належать викреслюючі програми для створення креслень,карт, ескізів тощо

– художню графіку, до якої належать програми малювання для створення і редагування найрізноманітніших зображень, наприклад, графічні редактори Paint, Photoshop, Corel DRAW.

   Зараз стрімкими темпами розвиваються відносно нові розділи комп’ютерної графіки такі як Web-графіка, комп’ютерна поліграфія і комп’ютерна анімація.