Книга наших шкільних років. Останній дзвінок 2022

Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Як хочеться сказати: Зупинись!

Постій хвилинку, не спіши в дорогу!

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від батьківського порогу

З давніх – давен люди піднімали голову, спрямовуючи свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, он Чумацький шлях, а он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи нас огненним хвостом.

А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, не смілива ще. В народі кажуть: “Загорілись на небі зірочки, то в родинах з’явились діточки”. Так – так, саме народження дитини віщують зорі!

    Шістнадцять років тому в родинах щасливих батьків з’явились маленькі хлопчики та дівчатка. Батьки довго радились: «Яке ім’я подарувати своїм зірочкам?»

Маленькі зірочки перетворились у яскраві і прекрасні зорі :  Лізу, Максима, Олю, Дмитра, Дашу, Соню, Таню, Валерію та Віталія.

  Перша сторінка   книги

наших шкільних років  –

це молодша школа.

А що: згадаємо сьогодні ,

Всі дев’ять років нелегких!

Нехай побачать  мами й тата,

Що ми робили тут без них.

Шкільні роки – це 3000 днів. Три тисячі днів ви

прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи.

  Усе було за дев’ять літ у школі:

Веселі жарти , спогади сумні.

Усе спливло … І нині в дружнім колі

Згадаймо ті щасливі , добрі дні.

    Колись, давним-давно, а точніше 9 років тому ви  ввійшли у бурхливу річку шкільного життя. Багато випробувань випало на вашу долю.

    За рік ви навчилися читати і писати, а деякі – навіть списувати.

      За 2 роки навчилися відрізняти вчителів від старшокласниць і навіть запам’ятали імена найгарніших із них.

   За 3 роки ви вже вміли знаходити кабінети, а їдальню навіть із закритими очима.

     За 4 роки навчилися вимовляти повну назву своєї школи, а деякі навіть з першого разу!

      За 5 років ви зрозуміли, що вчителів у школі  більше, ніж учнів у класі.

     За 6 років ви навчились ховати крейду та щоденники, а деякі навіть своїх  батьків.

     За 7 років ви вже знали, що похід у туалет під час уроку можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту зупинку в їдальні та прогулянку коридорами.

    За 9 років ви вже вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і вчити домашнє завдання не відкриваючи підручника.

    Навчились закохуватися, а деякі навіть не один раз.

   Ну а підказувати, підглядати, робити шпаргалки і прогулювати уроки ви уміли відразу.

    Скільки контрольних та лабораторних ви виконали поки настав цей день!

    Скільки хвилюючих подій довелось пережити!

     А шкільна дружба, а перше шкільне кохання!?

У школі пройшли роки вашого дитинства, ви дорослішали і набиралися сил…

     Школа – це другий дім, де за 9 років ви  стали один для одного рідними людьми…

   Тепер, належить вам майбутнє України
І вам долати сходинки життя.
Ви – надія наша, наша зміна,
Ви – це наше світле майбуття!

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою
і вічні ми будемо з нею!

В. Сосюра

    Бережіть волю і незалежність України,

поважайте свій народ і нашу мелодійну мову.

Шануйте себе і свою гідність,

і шановані будете іншими.