Клонування організмів

Мета: більше про клонування організмів. Перші організми, які були проклоновані.

ЗМІСТ:

–Що таке клонування?

–Історія виникнення клонування.

–Види клонування.

–Процедура клонування.

–Перше клонування(Вівця Доллі).

–Перша клонована собака у світі.

–Клоновані вовки.

–Верблюдиці Інджаз.

–Проблеми зі здоров’ям клонованих тварин.

–Клонування людини.

КЛОНУВАННЯ – процес створення ідентичних копій організмів або інших об’єктів у біології, котрі називають клонами.

Термін “клон” запропонував Джон Бердон Сандерсон Голдейн.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Можливість клонування тварин довів професор Гйордон з Оксфордського університету, який вирощував пуголовків і жаб з окремо взятих ядер клітин кишківнику і пересаджених на місце видалених або зруйнованих ядер яйцеклітини. Отже, спеціалізовані клітини вищих рослин і тварин містять всю інформацію, яка необхідна для цілого організму.

У 1997 р. вперше було здійснено клонування тварини з однієї клітини.

ВИДИ КЛОНУВАННЯ:

Клітинне клонування — клонування, при якому відбувається виведення популяції клітин із однієї клітини

Молекулярне клонування — група методів у молекулярній біології та біотехнології, пов’язаних зі створенням рекомбінантних молекул ДНК і отриманням багатьох копій цієї молекули in vivo.

ПРОЦЕДУРА КЛОНУВАННЯ:

1. Виділення послідовностей чужорідної ДНК.
2. Встановлення чужорідної ДНК у вектор – створення рекомбінативної ДНК.
3. Трансформація рекомбінативної ДНК-молекули в клітину-господаря, де зможе вона реплікуватись.
4. Скринінг отриманих клонів для індентифікації клітин, що містять необхідну рекомбінатну молекулу.

ПЕРШЕ КЛОНУВАННЯ:

Першим клонованим організмом була вівця Доллі. Експеримент проводився у Великій Британії, у місті, Мітлодіан, Шотландія. Тут вона народилася 5 липня 1996 року, преса ж повідомила про це лише через 7 місяців — 22 лютого 1997 року. Проживши 6 років, вона померла 14 лютого 2003 року.

ПОСЛІДОВНИЦІ ДОЛЛІ: ПОЛЛІ І МОЛЛІ

Поллі і Моллі стали першими клонованими вівцями, яким був успішно введений людський ген для можливого застосування в медицині. Вчені мріяли про те, що завдяки такому сімбіозу генів вони зможуть лікувати людей і рятувати життя, але як показало дослідження на тому етапі розвитку генетики, такий експеримент виявився невдалим. Подейкують, що вівці і не прожили року, адже людський ген їх вбив.

ПЕРШИЙ КЛОНОВАНИЙ СОБАКА У СВІТІ – СНУППІ:

24 квітня 2005 року на світ з’явилася перший клонований собака Снуппі. Сталося це у Сеульському національному університеті.  Своє ім’я щебня отримав з комбінації ініціалів Сеульського національного університету (SNU) і англійського слова “puppy” (щеня).

Вчені впровадили ядра цієї клітини в 1095 яйцеклітин 123 самок. В результатілише три випадки закінчилися вагітністю і двома пологами. Один із цуценят помер в дитинстві, вижив тільки Снуппі.

ВОВКИ СНУВУЛФ І СНУВУЛФІ:

Південнокорейцям з Національного університету Гьеонсан в 2006 році вдалося вперше клонувати вовченят, які пізніше отримали імена Снувулф і Снувулфі. Основною метою клонування було збереження зникаючого виду, так як на волі в Кореї залишалося не більше 10 вовчих особин. Клоновані вовки були доступні для публічного спостереження – їх виставляли в Сеульському зоопарку. Один з них, на жаль, помер від інфекції прямо на очах у відвідувачів.

ВЕРБЛЮДИЦЯ ІНДЖАЗ:

8 квітня у 2009 році в ОАЕ, Дубайському Центрі репродукції верблюдів народилася перша клонована самка верблюда – Інджаз (“досягнення” у перекладі з арабскій мови). Доктор Нісар Ахмад Ване, репродуктивний биолога і кедровник дослідницької групи при Центрі заявив, що після “нескладної” вагітності, яка тривала 378 днів, на світ з’явилася перша клонована самиця верблюда. Інджаз була створена з клітин яєчників дорослої верблюдиці вбитої на м’ясо в 2005 році. Клітини були вирощені в тканинній культурі, а потім заморожені в рідкому азоті. Після цього одна з клітин була введена в позбавлену клітинного ядра яйцеклітину сурогатної верблюдиці, в якій під дією електричного струму і хімічної індукції було ініційовано розподіл. В результаті зародок культивувався протягом тижня і був потім імплантований назад в матку сурогатної верблюдиці.

ПРОБЛЕМИ ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ КЛОНОВАНИХ ТВАРИН:

Вони часто народжуються надто великими, в них можуть спостерігатися дефекти життєво важливих органів та імунної системи. Ще одна проблема – вкорочені теломери. Як відомо, в хромосомах з кожним циклом реплікації відбивається поступове вкорочення кінцевих ділянок (теломерів), з яким пов’язують старіння клітин. Отже, якщо для клонування брати клітини дорослих організмів, то в них будуть вже  вкорочені теломери (порівняно з такими в звичайній зиготі). це загрожує клонам зменшенням тривалості життя.

КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ:

Отже, клонування – це складний та ще не докінця вивчений процес, який має величезний потенціал як в медицині, так і сільському господарстві.