Я і спорт

Коли мені було 5 років, батьки віддали мене на тренування по джиу-джицу. В такому віці я навіть не думав, про те, що колись я буду таким, як є зараз. Тоді це було просто, для того, щоб я міг сам за себе постояти і мене ніхто не ображав.
Спочатку не все давалось легко, але з часом всі ми стаємо кращими, бо розуміємо, що треба докладати зусиль, щоб досягти своїх цілей. Коли минуло трохи часу, я спробував себе на змаганнях, але перша спроба була моєю поразкою, і в якийсь момент мені здалось, що я нічого не вмію і не можу. Але мої батьки та тренер вселяли віру у мене, що не завжди все виходить з першоі спроби.
Минуло ще трохи часу і я знову поїхав на змагання – і ось довгоочікувана перемога. Це неможливо передати словами- нарешті я зміг зробити це.

Крок за уроком, рік за роком я їздив на змагання та виборював перші та другі місця.  На сьогодні у мене 50 медалей з різних видів єдиноборств, а саме: джиу-джицу, ММА ( бої без правил), бойове самбо, саньда, ушу та бокс.
Коли розпочалась війна, я поїхав до Польщі і там, щоб просто не гаяти свій час, я почав відвідувати тренування з боксу. Зробивши всі документи та довідки я спробував себе на змаганнях з боксу. І тепер я маю у своєму списку ще три золоті медалі. Мене запрошують на різні Чемпіонати до Польщі.
На сьогоднішній день я є чотирьохкратним Міжнародним Чемпіоном з джиу-джицу, Чемпіоном України з джиу-джицу, дворазовим срібним призером з ММА, бронзовим призером з бойового самбо, багатократним чемпіоном Хмельницької області з ММА та джиу-джицу та Чемпіоном Підкарпатського Воєводства з боксу у Польщі.

Надалі стараюсь тренуватись щодня.