Петриківка та її розпис

Петриківка

Петрикі́вський розпис, або «петриківка», — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке зародилося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Окремі речі з візерунками в спосіб петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрямок утворився наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Походження петриківського розпису пов’язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині XIX століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися звичаї, що лягли в основу цього напряму малярства.

Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає звичаї оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.

Історія Петриківки

Історія Петриківки давня, багата подіями та іменами видатних людей. Виникнення селища пов’язане з історією Нової Січі — колись тут знаходилась Протовчанська паланка, козацькі зимівки, хутори. Легенди пов’язують виникнення Петриківки й назву з іменем останнього гетьмана Січі Петра Калнишевського.

Перші достовірні відомості про селище зустрічаються в документах 1772 року. Вже в ці часи Петриківка була важливим торговельним центром Протовчанської паланки, тричі на рік тут вирували ярмарки. 1842 року населення Петриківки вже налічувало 8082 чол. Дуже розвинені тут були кустарні промисли, в т.ч. килимарство, вироблення полотна і, звичайно ж, художній розпис.

Село, що вільно розкинулось посеред степів, було «казенною державною слободою» і тому не знало найважчого гніту кріпацтва. Вічно живий дух непокори, горде усвідомлення своєї незалежності, особиста гідність — головні риси характеру петриківців, — формують особливий тип людини-творця, здатної не лише бачити й цінувати красу своєї землі, а й виражати її в особливій ліричності пісенних мелодій, у підкресленій вишуканості візерунків вишивок, у витонченій багатобарвності декоративного розпису.

Земля петриківська зростила не одне покоління майстрів народної творчості. Здавна славились по всьому Придніпров’ю петриківські ярмарки, куди з’їжджалися селяни, щоб придбати розмальований дерев’яний та керамічний посуд, бандури та прядки, скрині й скарбнички, вишиті скатертини та рушники із соковитим за колоритом квітково-рослинним орнаментом. Особливо цінувалися вироби місцевих «малювальниць» — майстринь із розпису хат та їх внутрішнього оздоблення. Швидкі, вмілі руки чарівниць творили дива, перетворюючи бідну селянську оселю на гарне помешкання, що вабить око.

Петриківку можна назвати селищем художників, малюють тут усі. Малюють по дереву, розмальовують стіни, печі, меблі, посуд. Злітають з лакованих тарелей і ваз казкові жар-птиці, достигає червона калина, розквітає купальським цвітом буйна папороть. А творять усі ці дива жителі Петриківки.

Створення свого виробу

Щоб створити схоже розписане блюдо, нам знадобиться:

Сама посудина – 200 грн

Гарні акрилові фарби – 400 грн

Лак – 150 грн

Додаткові мальовничі прилади (олівець, непроливайка, палітра) – 150 грн

Собівартість: 900 грн