сонечко

Всім відомий математик
Академік Іванов
Дуже лікарів боявся
Та в лікарню не ішов.

Він тигра міг погладити
По спині рукою,
Він не боявся стрінутись
З грабіжників юрбою,
Охоче усміхався він
Під дулом пістолету,
Витримував цілісіньку
Виставу із балету.
Від темряви він не дрижав,
У воду з висоти стрибав –
Для нас це не новини.
Але одного вечора
Заслаб він на ангіну.

І треба лікаря мерщій
З лікарні викликати,
А він боїться лікарів,
Мов яструба курчата.

Та сусідський хлопчик Вова
Допоміг йому чудово:
Швидко слухавку приклав
До вуха телефонну
І дзвонити швидко став
В лікарню він районну:

– Пришліть до нас, будь ласка,
Лікаря й машину:
Академік Іванов
Хворий на ангіну!

– Це іще дурниці! –
Малий сказав сміливо. –
Не боятись лікарів –
Невелике диво!
Якщо людям сказати –
Можуть засміятись.
Перукарів –
Ось кого треба боятись!