Жодна з держав не може вважати себе ані розвиненою, ані демократичною, якщо її громадяни не знають свого минулого. Особливо потрібно його знати нам, українцям. Адже від нас цілеспрямовано, упродовж століть намагались відібрати історичну пам’ять, а отже, й позбавити національної гідності, перетворити на рабів із синдромом меншовартості. А тим часом наша історія, наша культура, наші традиції, може, й найдавніші у світовій цивілізації. Численні археологічні дослідження підтвердили, що на території сучасної України задовго до античної Еллади та Стародавнього Єгипту була високорозвинута культура.

Де коріння сильне й глибоке, там і дерево сильне, воно бурям і стихіям ста­вить могутній опір. Звісно, що сила дуба зберігається не лише в його могутньому стовбурі і пишній кроні, а й, переважно, — у корінні.

Україна – це наша батьківщина. Її потрібно любити, та не забувати, особливо в такі важкі часи.

Прапор України поділяється на два кольори – жовтий (пшениця) та синій (вільне небо)

Гебр України – це тризуб який символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу.

Якщо придивитись, то можна побачити букви з яких складається слово “воля”.

Тому можна сказати, що герб символізує волю та незламність Українського народу.

Також не потрібно забувати місце в якому ти народився і живеш. Наприклад я народився та проживаю у Вінниччині. Що ж я можу про неї розказати? Вінницька область у Центральній Україні. Населення становить 1,6 млн осіб (2018 р.). Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п’яти областей.

Так як і кожна область, Вінницька має свій герб.

Цей герб золоте сонце — старовинна емблема Подільської землі, відома з початку XV століття — символізує добробут, розквіт, щедрість та багатство краю, належність регіону до історичного Поділля, з якого за середньовічної доби, в осібний регіон виділилася Брацлавщина (Східне Поділля)

На Вінниччині було дуже багато видатних людей. Такі як: Андрій Абазин, Остап Гоголь, Йосип Глуха, Іван Бойко та інші. Вони відзначились воїнською звитягою оборонців вітчизни.

Також багато письменників та митців проживало та проживає на цій землі. Деякі з них: Михайло Коцюбинський, Микола Некрасов, Ярослав Івашкевич, Степан Руданський, Михайло Стельмах та інші.

Але є один з особливих, мій улюблений письменник який зачаровує своїми творами. Це Василь Стус, про нього я вам зараз розкажу.

Поет-дисидент Василь Стус, творчість якого була пронизана духом свободи та любові до України. Найвідоміші вірші:«Як добре те, що смерті не боюсь я»,  «З дитячих спогадів», «Сто років як сконала Січ». Народився у звичайній сільській родині, закінчив історико-філологічний факультет, певний час працював вчителем, служив в армії на Уралі. Письменник був одним з учасників протесту у кінотеатрі Україні під час показу фільму Параджанова Тіні забутих предків, після чого за ним стали пильно стежити КДБ. Вперше його арештували у січні 1972 року, в той час письменник створив «Час творчості». Василя Стуса звинувачували у антирадянській пропаганді. Більшість своїх віршів поет написав за гратами, їх побачив світ лише завдяки його листам до дружини.

Є ще дуже багато інформації яку я можу розказати про Вінниччину. Вона також славиться своєю архітектурою та місцевістю.

Палац Потоцьких — пам’ятка архітектури у Тульчині в стилі класицизм 2-ї половини 18 століття. Під час Української революції 1917—1921 в палаці діяла лічниця вояків УГА, хворих на тиф.

Старий Немирівський палац[ред. | ред. код]

Був збудований для коронного гетьмана Юзефа Потоцького (1673—1751), що був сином гетьмана Андрія Потоцького (?-1691), державного діяча Речі Посполитої та засновника Івано-Франківська.

В заключення можу сказати – любіть свою батьківщину, не забувайте її, адже тут ви виросли, тут майже всі ваші життєві спогади. Ніколи не забувайте рідної мови. Рідна мова не зрівняється ні з якою більше. Слава Україні!

          Дякую за увагу!