Культурно – освітнє життя України

                    § 17. Культурно-освітнє життя

      Найбільш сприятливі умови для розвитку культури склалися в Українській Державі П. Скоропадського. Окрім українізації освіти, відкриття українських шкіл, вищих навчальних закладів, було засновано Український національний архів, Український історичний музей та Українську національну бібліотеку, створено Українську академію наук. Тоді ж таки постали Національна опера, драматичний театр, державна капела, кобзарська школа.

Грудень 1917 р. УЦР заснувала Українську державну академію мистецтв. Від початку Української революції запровадження української мови в освіті набуло широкої громадської підтримки.

У березні 1917 р. Товариство українських поступовців звернулося до громадян із закликом «закладати українські школи, насамперед народні, українізувати теперішні…».

Українізація освіти була одним із провідних напрямів внутрішньої політики уряду Української Держави П. Скоропадського.

Закон «Про обов’язкове навчання української мови і літератури, а також історії та географії України по всіх середніх школах» від 1 серпня 1918 р. закріплював обов’язкове викладання української мови не тільки в усіх типах шкіл, а й в учительських семінаріях, інститутах, духовних семінаріях. Було введено штатну посаду вчителя української мови й літератури.

Виняткове значення мало відкриття українських університетів: Київського, що постав на основі створеного урядом Центральної Ради народного університету, та Кам’янець-Подільського.

Українські уряди здійснювали масштабні заходи для утвердження української мови як державної в діяльності органів влади та управління.

1 січня 1919 р. Директорія УНР затвердила ухвалений Радою народних міністрів закон про державну мову в УНР. Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, на флоті, в усіх урядових, загальногромадських і публічно-правових установах.

Створено в лютому 1919 р. Наркомату агітації і пропаганди в українському радянському уряді.

Політичні агітація та пропаганда відтоді стають функціональними обов’язками парткомів усіх рівнів.

Почалася швидка розбудова мережі культурно-освітніх закладів.

Створювалися палаци культури, народні університети, селянські будинки, клуби, хати-читальні. Влаштовувалися мітинги, лекції, диспути, концерти.

При ВУЦВК було засноване Всеукраїнське державне видавництво, яке випускало матеріали для пропагандистів і агітаційну літературу для широких мас.

Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді, зводилися пам’ятники К. Марксу і Т. Шевченку.

У січні 1919 р. в Наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет (ВУФКУ). Він узяв під суворий контроль виготовлення й прокат фільмів, кіноапаратуру, запаси імпортної плівки. У кіновиробництві надавали перевагу хронікальним журналам і агітаційним стрічкам.

Комуністична партія поставила собі за мету підпорядкувати або й зовсім винищити церкву, вилучено духовну музику, чимало шедеврів світової літератури, релігійну філософію, неперевершені досягнення живопису на релігійну тематику.

РКП(б) – КП(б)У величезного значення надавала ліквідації неписьменності (лікнепу).

З весни 1920 р. в Україні розгорнулася кампанія з організації шкіл та гуртків лікнепу.

 У червні 1920 р. Наркомос УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи». Шкільні заклади перетворювалися на стандартизовані державні установи із семирічним навчанням. Єдина трудова школа поділялася на два ступені – перший (чотири класи) і другий (три класи).

1920 р. університети ліквідували, поділивши їх на кілька самостійних навчальних закладів.

Відбувалося масове оробітничення вишів, при вишах створювалися робітничі факультети.

Навесні 1917 р. Центральна Рада розпочала роботу Українській академії наук.

У листопаді 1918 р. у Києві створено Українську академію наук. Були призначені перші 12 академіків. Президентом Академії наук став Володимир Вернадський, ученим секретарем – Агатангел Кримський.

УАН була поділена на три відділи. Перший відділ очолювали Д. Багалій, С. Єфремов, А. Кримський. Було духовне життя й культура українського народу. У другому зосереджувалися установи фізико-математичного та природничого профілю. Третій відділ мав соціально-економічний напрям досліджень.

У 1919 р. Демографічний інститут під керівництвом Михайла Птухи – перша у світі науково-дослідна установа з демографії.

Українська державна академія мистецтв – перша українська вища мистецька школа. Ректорами Академії упродовж 1917-1920 рр. були Василь та Федір Кричевські, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук.

На замовлення урядів УHP і Української Держави виконав художнє оформлення різноманітних державних паперів: банкнот, поштових марок, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот з нагоди урочистих подій.

 Г.Нарбут є автором українського державного герба й печатки, багатьох ескізів військової форми.

Не менший вплив на українське образотворче мистецтво справила творчість М. Бойчука. Мзаїки та фрески давньокиївської доби, українського портрета 17 і 18 ст., візантійського іконопису й раннього західноєвропейського Відродження.