Вірші Тараса Шевченка

by Elizaveta Matveyeva

This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Вірші Тараса Шевченка

  • Joined Mar 2023
  • Published Books 1
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com

Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості. Написані понад століття тому – поезії Шевченка актуальні й досі. Зібрали для вас найкращі твори Кобзаря про Україну та особисте життя.

 

Вірші Тараса Григоровича Шевченка повинен знати кожен, адже “Кобзар” – це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: “Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почуєш…”. І слова Шевченка – справді особливі, зокрема тим, що актуальні й досі.

3

Садок вишневий коло хати

 

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих

4

Зоре моя вечірняя

 

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила…

А над самою водою

Верба похилилась;

Аж по воді розіслала

Зеленії віти,

А на вітах гойдаються

Нехрещені діти.

5

За сонцем хмаронька пливе

 

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить…

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою

Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.

6
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com

Мені тринадцятий минало

 

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога……

Уже прокликали до паю,

А я собі у бур’яні

Молюся Богу… І не знаю,

Чого маленькому мені

Тойді так приязно молилось,

Чого так весело було.

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось…

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

(фрагмент)

8

Думка

 

Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

“Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде, –

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити”.

Сидить козак на тім боці, –

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться, –

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак –шляхи биті

Заросли тернами.

9

Якби ви знали, паничі…

 

Якби ви знали, паничі,

Де люде плачуть живучи,

То ви б елегій не творили

Та марне Бога б не хвалили,

На наші сльози сміючись.

За що, не знаю, називають

Хатину в гаї тихим раєм.

Я в хаті мучився колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози; я не знаю,

Чи єсть у Бога люте зло!

Що б у тій хаті не жило?

А хату раєм називають!

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину… В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло… Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають…

 

А сестри! сестри! Горе вам,

Мої голубки молодії,

Для кого в світі живете?

Ви в наймах виросли чужії,

У наймах коси побіліють,

У наймах, сестри, й умрете!…

(фрагмент)

 

 

10

На Великдень на соломі

 

На Великдень на соломі

Против сонця діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись

Обновами. Тому к святкам

З лиштвою пошили

Сорочечку. А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву,

Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тілько

Сидить без обнови

Сиріточка, рученята

Сховавши в рукава.

– Мені мати куповала.

– Мені батько справив.

– А мені хрещена мати

Лиштву вишивала.

– А я в попа обідала. –

Сирітка сказала.

11

Вірші взяті з джерела:

https://maximum.fm/najkrashchi-virshi-tarasa-grigorovicha-shevchenka_n137337

 

 

На наступних сторінках я приготувала міні-гру:

Вгадай творчість Тараса Шевченка по емодзі 🙂
12
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
Вірші Тараса Шевченка by Elizaveta Matveyeva - Ourboox.com
This free e-book was created with
Ourboox.com

Create your own amazing e-book!
It's simple and free.

Start now

Ad Remove Ads [X]
Skip to content