“Маруся Чурай”

Розгорнута характеристика твору

Рід літератури «Маруся Чурай»: ліро-епос.

Жанр «Маруся Чурай»: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах.

Тема «Маруся Чурай»: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України XVII ст.; усенародна участь у Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея «Маруся Чурай»: возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; утвердження в образі Марусі Чурай найкращих рис українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибоку віру в духовну силу й могутність українців.

Герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Чесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.

Асоціативний етюд до образу Марусі Чурай

Марусю називають у романі голосом, піснею й душею народу. Вона, напевне, такою і є. На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й радіти життю, але душевна чистота, прагнення кращого якщо не для себе, то для свого народу залишається з Марусею до останніх її днів. Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. Справжній митець, Маруся, наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами й стражданнями. У свідомості читача образ Марусі Чурай зливається з образом України не лише тому, що її підносять до символу інші герої роману, а передусім через те, що в ній уособлені кращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети, кращі моральні переконання і судження митця своєї доби.

Есей

Роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко — один з найвизначніших творів письменниці. У , на тлі боротьби між українським народом і польською шляхтою, розгортається кохання Марусі Чурай та Гриця Бобренка.

Маруся Чурай — не просто чарівна українська дівчина, це ще й талановита поетеса та співачка: вона складає та співає українські пісні. Є певні історичні відомості про те, що у Полтаві дійсно жила така собі Маруся Чурай, і деякі українські народні пісні вважаються її авторськими. Марусині пісні піднімали бойовий дух козаків, які йшли на битву, вони пробуджували в них волю до життя, прагнення перемоги. Так ця юна тендітна дівчина зробила свій власний внесок у боротьбу українського козацтва проти польської шляхти. Тобто Маруся була справжньою патріоткою. І хоробрі воїни-козаки розуміли це, визволяючи її від несправедливого суду…

Ліна Костенко прагнула нам показати, що справжнє кохання не закінчується, хотіла довести, що тільки у чистій щирій душі може жити талант. Чи то прагнула показати, що талант нерозривно поєднаний з найкращими моральними якостями людини, що навіть кохання залежить від глибини людської душі — адже є люди, які не вміють кохати. Можливо, тому що душі їхні обміліли?.. Тож багато над чим примушує нас замислитись роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»

“Маруся Чурай” цитатна характеристика Марусі

Маруся Чурай – незвичайна дівчина з Полтави, дуже вродлива, талановита. Її образ виступає в єдності з образом України. Всі свої найсвітліші почуття вона висловила в піснях. Маруся чиста серцем, розумна, окрім того, наділена поетичними і музичними талантами. Творення пісні для Марусі є чи не головним способом самовираження.

«В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все»,–

признається Маруся.

«Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава,

Її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні» (Іван Іскра про Марусю).