Освіта, наука, література та мистецтво в радянській Україні

Зміст:

1. Особливості культурно-освітнього процесу доби

2. Розвиток освіти

2.1. Шкільна освіта

2.2. Освіта у Вишах

3. Особливості розвитку літератури

4. Розвиток музичного, театрального мистецтва та кіно

Особливості культурно-освітнього процесу доби 

Культура цікавила комуністичну владу передусім як важіль зміцнення політичної влади. Тому культурне життя набуло вкрай політизованих форм.

Партія контролювала зміст національно-культурного процесу й вимагала, щоб культурне життя було національним за формою і соціалістичним за змістом. Із розмаїття загальнолюдської культури ретельно добирали тільки фрагменти, які були корисними для комуністичної пропаганди.

Піонери – члени масової дитячої комуністичної організації, що об’єднувала радянських школярів віком від 9 до 14 років. Основною метою піонерської організації було виховання дітей у дусі відданості комуністичній партії та радянській державі.

Колона піонерів на демонстрації в день 10-річчя оголошення Першої світової війни. Київ. 1924 р.

Розвиток освіти

Позитивні результати мали заходи з ліквідації неписьменності серед дорослих. У 1921 р. Раднарком УСРР зобов’язав усе неписьменне населення віком від 8 до 50 років навчатися грамоти.

Шкільна освіта

З 1924 р. почалася підготовка до запровадження чотирирічного обов’язкового початкового навчання дітей.

У липні 1930 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову «Про загальне обов’язкове навчання».

У травні 1934 р. у країні запровадили єдину структуру загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічне).

У 1931 р. ЦК ВКП(б) ухвалив постанову, у якій ішлося про те, що початкова та середня школа «повинна виховати покоління, здатне остаточно встановити комунізм».

Історія була переписана на користь росії та стала одним з найобов’язковіших предмеів.

російська мова ставала основною навчальною дисципліною. Навчальні програми з інших предметів істотно скорочувалися. Так почалася русифікація української школи.

Освіта у Вишах

У червні 1921 р. Українськоа академія наук була названа Всеукраїнською (ВУАН). ВУАН працювала у 1920-х рр. у складі трьох відділів: історико-філологічного, фізико-математичного й соціально-економічного.

У науково-дослідних інститутах та інших осередках ВУАН було досягнуто вагомих результатів. М. Крилов та його учень М. Боголюбов створили нову наукову галузь – нелінійну механіку.

В Українському фізико-технічному інституті в Харкові ввели в дію прискорювач елементарних частинок, на якому одержали ядерну реакцію через розщеплення ядра літію. Праці Л. Ландау, Є. Ліфшиця та інших науковців інституту свідчили про народження в Україні центру теоретичної фізики світового рівня.

Праці Є. Патона та його учнів підвели наукове підґрунтя під теорію зварювання і вивчення міцності зварних конструкцій.

Академічні кафедри і комісії, очолювані Д. Багалієм, М. Василенком, М. Грушевським, М. Слабченком, плідно працювали над проблемами історії України.

Літературознавство розвивали М. Возняк, С. Єфремов, вагомим внеском у мовознавчу науку були праці А. Кримського. Однак українознавчі дослідження влада постійно критикувала як націоналістичні, а згодом репресувала найавторитетніших учених.

У 1936 р. під час затвердження нового статуту ВУАН було перейменовано на Академію наук УРСР.

У 1933 р. відновилася діяльність університетів у Києві, Дніпропетровську, Одесі й Харкові.

Студенти Дніпропетровського комуністичного вищого навчального закладу у фізичній лабораторії. 1932 р.

Збирання книжок для сільських мешканців. Харків. 1935 р.

Особливості розвитку літератури

Для української літератури 1920-ті рр. були періодом національного відродження.

Зокрема, у Києві сформувалася група неокласиків:

О. Бурґгардт (Юрій Клен), М. Драй-Хмара, М. Рильський та ін. Вони прагнули збагатити українську літературу найяскравішими здобутками західноєвропейської літератури.

Великий літературний центр Харків. Тут сформувалися спілка селянських письменників «Плуг», літературна організація пролетарських письменників «Гарт». У середині 1920-х рр. М. Хвильовий і М. Яловий заснували «Вільну академію пролетарської літератури» (ВАПЛІТЕ), яка об’єднала понад два десятки талановитих письменників і поетів: М. Бажана, О. Довженка, М. Куліша, Петра Панча, Ю. Смолича, В. Сосюру, П. Тичину, Ю. Яновського та ін.

На межі десятиліть ситуація змінилася. Було ліквідовано всі літературні об’єднання.

Члени Одеської організації Спілки пролетарських письменників «Гарт». 1926 р.

Микола Хвильовий (псевдонім М. Фітільова) (1893-1933)

Для запровадження тотального контролю над творчістю митців утворилися професійні спілки: письменників, художників, композиторів тощо. За допомогою цих спілок влада прагнула уніфікувати зміст культурного процесу за ідеологічними стандартами так званого соціалістичного реалізму. Утвердилася жорстка система контролю над духовною творчістю.

Розвиток музичного, театрального мистецтва та кіно

Змістовним було музичне життя, у якому провідну роль відігравали Г. Верьовка, П. Козицький, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький. Капела «Думка», створена ще 1919 р., перетворилася на один із найкращих хорових колективів Радянського Союзу.

Жорна репресій не оминули митців. У 1936 р. за сфабрикованими звинуваченнями чекісти заарештували М. Бойчука та кількох його учнів. Незабаром усіх їх розстріляли.

Одним із найвидатніших українських художників був Федір Кричевський.

Найвідомішим твором Ф. Кричевського є триптих «Життя».

Федір Кричевський. Життя. Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925-1927 рр.

Миколу Самокиша вважають одним із основоположників історичного і батального українського живопису.

Вагомі здобутки мало українське кіномистецтво.

У 1928 р. вийшов на екрани перший фільм Олександра Довженка «Звенигора».

Шедеврами світового кінематографа стали стрічки О. Довженка «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

Найяскравішим здобутком українського театрального мистецтва 1920-х рр. стало мистецьке об’єднання «Березіль», до якого увійшло близько 250 театральних діячів та акторів.

Засновником та художнім керівником «Березоля» був режисер, актор, драматург Лесь Курбас. Від 1931 р. почалося цькування митця. 1933 р. його заарештували.

1937 р. Курбаса розстріляли в урочищі Сандармох (Карелія).

Микола Самокиш. Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем у 1653 р. 1931 р.

Олександр Довженко

Олександр Довженко під час знімання фільму «Аероград». 1935 р.

Лесь Курбас (1887-1937)