Міко та Флора

Жила собі дівчинка Міколіна, але рідні та друзі звали її Міко. Вона завжди усім допомагала, і матусі, і бабусі, та навіть чужим людям.                

Колись Міко помітила дивну істоту на хмаринці, воно було маленьке, у шляпці з зірочкою та посміхалося до Міки.

– Привіт – промовило створіння.

– Привіт, а ти хто?-відповіла дівчина.

– Я Фея, давай дружити? – промовила істота.

-Давай – відповіла Міко.

Колись Міко помітила якогось суворого хлопця який тягнув кота за хвіст.

-ТИ ЩО РОБИШ?! – гукнула дівчинка.

І тут хлопчисько переключився на Міко.

– Знайшлася тут захисниця тварин, та котиків, зараз я палку візьму та ти відхватиш!- промовив хлопчуган

Він сильно замахнувся,

Міко вже не витерпіла та гукнула Феєчку.

— Феєчкооо! -промовила Міко.

Та Фєя вже тут як тут, стоїть перед Міко та говорить:

“Чого тобі потрібно хлопчисько?”

–Нічого… – відповів хлопець, він мабуть злякався.

–Тоді брись звідси

Промовила Фея

–добре добре, вже іду- промовив хлопчисько тоненьким та писклявим голосочком.

-БУ- крикнула Фея

та хлопець побіг.

-Міко, якщо потрібно то кликай мене, мене звати Флора – промовила Фея

-Добре, але звідки ти знаєш моє ім’я?-запитала Міко

-Я знаю імена усіх, хто робить тільки добрі справи- каже феєчка Флора.

Робіть добрі справи, вони несуть користь у цей мир.

Добро завжди повертається.

Автор- Коротиш. Мілана. Віталіївна.