Збереження природи

                         Збереження природи як

                      основа відбудови народного

                      господарства Житомирщини

                                   після війни

1.Вступ

🌿 Збереження природи як основа відбудови народного господарства Житомирщини після війни

Після війни Житомирщина стикається з масштабними викликами: зруйновані інфраструктура, забруднене довкілля та пошкоджені природні ресурси. Водночас саме збереження та відновлення природи стає ключовим фактором у відбудові народного господарства регіону.

📌 Екологічні наслідки війни

• Знищення лісів: На території заповідника “Древлянський” знищено понад 2 100 гектарів лісових насаджень. Це призвело до викиду десятків тисяч тонн забруднюючих речовин у повітря та можливого вивільнення радіоактивних ізотопів, накопичених після аварії на Чорнобильській АЕС.

• Мінування територій: Багато лісів залишаються замінованими, що унеможливлює їх використання для господарських потреб та рекреації.

Забруднення повітря та ґрунтів: Ракетні удари по електропідстанціях спричинили пожежі, внаслідок яких у повітря потрапили шкідливі речовини, а ґрунти зазнали забруднення.

🌱 Відновлення лісового господарства

Ліси Житомирщини зазнали значних пошкоджень, але вже розпочато роботи з їх відновлення:

• Централізація управління: Було централізовано управління лісовими господарствами та зроблено прозорими торги деревиною. Це дозволило скоротити нелегальні рубки до 0,6% та підвищити рівень виконання аукціонних зобов’язань перед бізнесом до 95%

Створення рекреаційних зон: У лісах Житомирщини облаштовуються нові рекреаційні пункти для безпечного відпочинку населення. Ці зони перевірені на наявність мін та залишків боєприпасів, обладнані альтанками, мангальними зонами та дитячими майданчиками.

2.Історичний контекст

Житомирська область розташована в північно-західній частині України та має значний природно-ресурсний потенціал:

• Ліси: понад 42% території області займають ліси (один із найвищих показників в Україні). Основні породи — сосна, дуб, береза.

• Корисні копалини: область багата на граніти, кварцити, титан, бурштин, рідкісні землі, а також торф.

• Ґрунти: переважають дерново-підзолисті ґрунти, здатні до сільськогосподарського використання.

• Водні ресурси: через регіон протікають річки Тетерів, Уж, Ірша, Гнилоп’ять. Є численні ставки й водосховища.

До війни Житомирщина вважалась екологічно відносно чистим регіоном, хоча мала і свої виклики

Вплив традиційного господарювання на екологію

Традиційні види господарювання (аграрне виробництво, лісозаготівля, гірничодобувна промисловість) мали наступний вплив:

• Лісозаготівля та незаконна вирубка лісів: спричиняла деградацію екосистем, зменшення біорізноманіття, ерозію ґрунтів.

• Видобуток корисних копалин: зокрема, бурштину, в багатьох випадках вівся нелегально й хаотично, що призводило до утворення “місячних пейзажів”, забруднення ґрунтів і вод.

• Сільське господарство: інтенсивне використання пестицидів, добрив, розорювання земель — негативно впливали на ґрунти, забруднювали водойми.

• Невирішені проблеми з побутовими відходами: стихійні сміттєзвалища, недостатній рівень переробки відходів.

3.Збереження приироди як стратегія відбудови

Одним із найбільш масштабних проєктів є державна ініціатива «Зелена країна», яка стартувала до війни, але продовжує реалізовуватись і під час воєнного стану. Її мета — висадити 1 мільярд дерев до 2030 року. У Житомирській області протягом останніх років висаджено десятки тисяч дерев на територіях, які постраждали від пожеж, незаконної вирубки та бурштинового видобутку.

Міжнародні організації, зокрема ПРООН, UNEP (Програма ООН з навколишнього середовища), підтримують місцеві екологічні ініціативи через гранти та проєкти технічної допомоги. Зокрема, здійснюється розмінування природних територій для подальшого відновлення екосистем, очищення річок та рекультивація земель

Активну участь у відновленні довкілля беруть і місцеві громади та громадські організації. У різних районах Житомирщини створюються екологічні кооперативи, які займаються висадженням дерев, прибиранням сміття, відновленням лісових та водних екосистем.

Приклади збереження лісів, водойм та біорізноманіття

Житомирщина є однією з найбільш лісистих областей України, тому збереження лісів є надзвичайно важливим:

• Лісовідновлення після бурштинокопання. У північних районах області, де раніше відбувався масовий нелегальний видобуток бурштину, ведуться роботи з рекультивації порушених земель. Висаджуються нові дерева, відновлюється ґрунт, повертається природне середовище для диких тварин і птахів.

• Очищення та відновлення водойм. Реалізуються локальні проєкти з очищення русел річок Тетерів, Ірша, Уж. Це дозволяє не тільки покращити якість води, але й відновити водні екосистеми, що є середовищем існування багатьох видів флори і фауни.

• Збереження біорізноманіття. На території області працюють природно-заповідні об’єкти: національний природний парк «Древлянський», заказники, пам’ятки природи. Тут здійснюється моніторинг популяцій тварин і рослин, ведеться природоохоронна діяльність. Особливу увагу приділяють збереженню червонокнижних видів — таких як чорний лелека, рись, видра.

4.Співпраця громади та екологічних організацій

У сучасних умовах екологічні проблеми неможливо ефективно вирішувати без тісної співпраці місцевих громад з природоохоронними організаціями. Така взаємодія дозволяє об’єднати зусилля, залучати ресурси та експертні знання, а також підвищувати обізнаність населення щодо важливості захисту довкілля.

Місцеві жителі найкраще обізнані зі станом навколишнього середовища у своєму регіоні. Саме громада першою реагує на забруднення повітря, вирубку лісів, отруєння водойм або незаконне сміттєзвалище. Люди ініціюють прибирання лісів і річкових берегів, беруть участь у відновленні природних територій, звертаються до влади з вимогами зберегти зелені зони, а також долучаються до екологічних акцій та освітніх заходів. У багатьох громадах формується нове екологічне мислення, засноване на відповідальності та активній участі у збереженні природи.

Природоохоронні організації, як національного, так і міжнародного рівня, надають суттєву підтримку місцевим ініціативам. Вони допомагають із фінансуванням, надають експертну допомогу, проводять навчання, забезпечують інструментами та матеріалами для реалізації проєктів. В Україні активно працюють такі організації, як «Екодія», WWF Україна, Українська природоохоронна група, Глобальний екологічний фонд та багато інших. Вони реалізують програми з висадки дерев, очищення водойм, збереження рідкісних видів, створення екологічних стежок і парків.

У Житомирській області вже є чимало прикладів ефективної співпраці громади та екологічних структур. Наприклад, у громадах Олевського та Овруцького районів регулярно проводяться толоки з висадки дерев на територіях, що постраждали від пожеж або незаконного видобутку бурштину. За підтримки екологічних фондів у деяких селах встановлено контейнери для роздільного збору сміття, проводяться лекції в школах про збереження природи, організовуються дні чистих берегів.

5. Екологіччний туризм як новий напрямок

Екологічний туризм як новий напрямок розвитку набуває дедалі більшої популярності в Україні та світі. Це форма туризму, яка поєднує відпочинок із повагою до природи, збереженням екологічного балансу та підтримкою місцевих громад. Житомирська область має значний природний потенціал, що робить її привабливою для розвитку саме екологічного туризму. Регіон багатий на ліси, річки, озера, скелі, болота, а також має численні заповідники та пам’ятки природи. Всі ці ресурси можуть стати основою для створення туристичних маршрутів, які сприятимуть не лише популяризації краю, а й збереженню природного середовища.

Екологічний туризм не потребує масштабної забудови чи значного втручання в природу. Його мета — показати людям красу довкілля, не руйнуючи його. Такий туризм заохочує подорожі пішки, на велосипедах, спостереження за птахами та тваринами, екологічну освіту, кемпінг, сплави на байдарках, збирання лікарських рослин і знайомство з місцевою культурою та традиціями. Місцеві жителі, своєю чергою, можуть надавати туристам послуги — ночівлю в сільських садибах, приготування традиційної кухні, проведення екскурсій, виготовлення сувенірів із природних матеріалів. Це створює додаткові робочі місця й стимулює розвиток громад.

У Житомирській області вже існують приклади таких ініціатив. Національний природний парк «Древлянський» пропонує кілька екомаршрутів, які охоплюють унікальні природні ландшафти Полісся, зокрема мішані ліси, болотисті території, місця гніздування рідкісних птахів. У Коростишівському районі популярності набуває відвідування гранітного кар’єру з прозорою водою, що став точкою тяжіння для мандрівників. У районі річки Тетерів проводяться водні маршрути для байдарок і каяків, а також піші прогулянки лісовими стежками. Екофестивалі, толоки, дні довкілля, організовані спільно громадами та природоохоронними організаціями, привертають увагу до природної спадщини краю.

6.Рекомендації для громади

Для ефективного захисту навколишнього середовища важливо, щоб місцеві громади брали активну участь у впровадженні екологічних ініціатив. Одним із перших кроків є підвищення обізнаності населення про важливість охорони природи. Для цього можна організовувати лекції, семінари, екологічні уроки в школах, проводити дні довкілля та інформаційні кампанії через місцеві ЗМІ або соціальні мережі.

Важливу роль відіграє участь у прибиранні територій, висадженні дерев, облаштуванні парків та зон відпочинку. Створення ініціативних груп, які координуватимуть такі дії, дозволяє залучити більше людей і краще організувати процес.

Одним із ефективних заходів є запровадження сортування сміття. Громади можуть ініціювати встановлення контейнерів для роздільного збору відходів, укладати угоди з підприємствами з переробки, а також навчати жителів, як правильно сортувати сміття.

Також варто підтримувати використання екологічно чистих технологій — наприклад, впроваджувати енергозберігаючі лампи, сонячні панелі, водозберігаючі пристрої у громадських установах.

Важливим напрямом є сталий розвиток сільського господарства. Громади можуть сприяти переходу місцевих фермерів до органічного землеробства, використання природних добрив, обмеження застосування хімікатів. Варто підтримувати виробників екологічно чистої продукції через місцеві ярмарки, форуми, створення кооперативів.

Не менш важливим є захист місцевих природних територій — лісів, водойм, луків. Громада може виступати за надання цим територіям статусу заповідних об’єктів або рекреаційних зон, проводити громадський моніторинг стану природи, виявляти порушення та повідомляти відповідні органи. Співпраця з екологічними організаціями, участь у грантових програмах і залучення волонтерів значно розширює можливості громади.

Таким чином, навіть прості кроки, реалізовані на місцевому рівні, можуть мати значний вплив на екологічну ситуацію. Активна позиція громади, відповідальність кожного жителя та готовність до змін — це основа успішного збереження природи і створення безпечного, здорового середовища для життя.

7.Висновок

Збереження природи є ключовою умовою для успішної відбудови народного господарства Житомирщини після війни. Природні ресурси — ліси, родючі ґрунти, чисті водойми, біорізноманіття — становлять фундамент економічного потенціалу регіону. Їх знищення чи виснаження призводить до втрати продуктивності сільського господарства, зменшення туристичної привабливості, погіршення якості життя населення. Водночас раціональне використання й відновлення природного середовища може стати основою сталого розвитку області.

Після війни, коли постає потреба не лише у фізичному відновленні інфраструктури, а й у формуванні нових економічних підходів, важливо інтегрувати екологічні принципи в усі сфери життя — від землеробства до промисловості, від енергетики до освіти. Відновлення лісів, очищення земель від забруднення, підтримка органічного виробництва, розвиток екологічного туризму та залучення громад до збереження довкілля допоможуть створити нову, більш стійку модель господарювання.

Джерела:
1. Сезон тиші: як українцям підтримати відновлення природи https://wwf.ua

2. Ми-Екодіяhttps://ecoaction.org.ua
3. Міністерство охорони довкілля України.
4. Статистичні дані Державного агентства розвитку туризму України

Виконали:Саух Олександра Миколаївна,Антоненко Каріна Сергіївна,групи П-24