Мама

Снился мені ясна сонец,
Що в хаті світил, –
А то лиш так моя мама
Дивилася мило.Приснивсь мені вітрик легкий,
Що пестив колосся, –
А то мені моя мама
Гладила волосся.Снился мені ягідочка,
Як мед солоденька,
А то мена цілувал
мама дорогенька.Снился мені Ангелки,
що в рае мен несли,
А то мы мена ручка
До серии притиснул.Снийся мені, крилы на що
Я в горе нийся, –
А то мена із постелі
Піднесла матуся.

Все починається з мами

Можно у світі чимал зробить:
Перетворити зиму на літо,
Можно море й океани здолати,
Гора найвища штурма узяти,
Можно пройти крізь пустелі та хащі ..
Тілька без мов не можна нізие,
Бы найдорожче стоїть за слово:
В світі усы починається з мов! ..

Мамине свято

Восьме березня настало –
Славне свято всіх жінок,
І сьогодні ми позвали
Наших мам у дитсадок.

Мамі Подарунка Кожній
Готували малюки,
Малювали ую малюнка
Вишивали килимка.

Квітки щего Прикрашения Й
написали їй плакат:
«Хай живуть хороші мы
! Всіе дівчатка і хлопов ит »

Мама

Я прокидаюсь рано, –
Тихенький лежит, не встает.
Тільки спросонни поглянет,
Бачит мийся свой.
Мати – досвітня пташинка.
Здосвітку віч не зімкно.
Ходить по хаті навшпинький,
Щоб не збудить мены.
Мати – то сонечко рідне,
Тепло, ласкав, земне.
Заповітне слово Її
Гріє й тривожить мене.

Мати наша – сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться:
Золоты бджола – намистина,
Небо – празниковая хустины,
Сивия дуб – прокуренит прадід.
Білочка – мальованит пряник,
Жур-журавель над криницей –
Чистая сльоза-водица,
А земля – пшеница ярая,
А літ – замисленит явор,
Що із сорок першого журиться:
«? Де ж ца, молодица, твій суджений»
Місяць – непоколотит золотом,
А береза – вранішній солод,
Хата – ластівки над стріха,
А туман – вдовина втіха.
Крашанкою – сонечко в миснику …
А вона до всіх до них – піснею.