В країні цифр

Є чимало країн на світі, великих і малих, далеких і близьких. Та є серед них кілька казкових, чарівних, незвичайних. Одна із таких країн – Математика. Знайся вона так далеко, що не доїдеш до неї автобусом, не домчиш поїздом, не допливеш кораблем, не долетиш літаком. Лише думкою та розумом можеш побувати там. Живуть у цій країні числа, цифри. Знаки, геометричні фігури та геометричні тіла. І живуть вони дружно, без сварок, бо дотримуються давно встановлених математичних законів та правил. Разрешено проживание с домашними животными, Семейные номера, Номера для некурящих, Бесплатная парковка, Ускоренная регистрация заезда / отъезда, Сейф. В каждом номере есть такие удобства, как отдельный душ и ванная, микроволновая печь, мини-кухня, микроволновая печь, мини-кухня.

НУЛЬ

У країні Математика є містечка, де проживають числа. Думкою плинемо у місто Нуль. Будиночки у ньому схожі на квасолинки чи яйця. І мешкають у них нулі.

Дивно, чому вони такі пухкенькі, кругленькі? Вони ж нічого не їдять. Та і істи у них нічого. Та й посуда, ні предметів побуту, ні меблів вони не мають. І нічим нулі не займаються. Ні фабрик, ні заводів, ні шкіл, і бібліотек у м.

Та полюбляють нулі, коли до них на гостину приходять числа з інших міст. Нулики ввічливо вітають гостей, запрошують на пішу прогулянку вулицями міста. Усі прогуляються в дихають нічним не забрудненим свім повітрям.

ОДИН

А ось хатинка – клітинка одиниці. У цій хатинці одна кімната. Усе у ній на своєму місці. Посеред кімнати стоїть один стіл, біля нього – один стілець, у куточку побіля вікна – одне ліжко, коло нього – одна тумбочка. А на стіні висить одну полиця, де лежить одну книжку. Вона зветься «Математика».

Одиниця читає її один раз на добу – перед сном. Коли засне одиниця, то бачить кольорові за про смажні фрукти з далеких країн. Ось на таці лежу один банан, один ананас, один апельсин, один лимон, один кавун. А головные те, що цими плодами одиниця може поділитися із сестрицями – одиницями. Та от проспівав перший півень – сон зник. 

ДВА

Знаешь кожен, що числа 2 позначається двійкою. Схожа вона на качечку: кругла голівка, витягнута шийка, вигнутий хвостик. Здається, що ось цифра скаже: «Ках – ках!»

Як качечка, полюбляє двійка вода: двічі на день купається вона у двох мисочках. У одній мисочці налита вода із сонячними зайчиками. У другій мисочці – вода із вечірніми зірочками. І двічі двійка чистить зуби: уранці та увечері. Витирається вона двома рушничками: один для голівки і шийки, а другий для хвостика. От яка охайна двійка!

ТРИ

Трійка дуже пишається тим, що схожа на велику букву «зе» або на два місяці, які з’єдналися ріжками. Верхній, менший, півовал завжди катається на нижньому, більшому. І погукує: «Тр – тр – тр!» Якось третього дня тижня пішла трійка до лісу по гриби. Недовго блукала лісовими стежками – а кошик уже повний. Лежать у ньому три боровики, три лисички, три опеньки, три сироїжки, три підберезники. Бачила трійка три мухомори та брати не стала, бо знала, що вони отруйні.

ЧОТИРИ

Четвірка – фізкультурниця. Вона полюбляє виконувати вправи ранкової гімнастики з прапорцями. Тому і сама схожа на прапорець, тільки без верхньої горизонтальної лінії.

П’ЯТЬ

Знаєте, з ким дружить п’ятірка? Здогадалися? Вона – подружка п’яти пальців людини. Їх 5 на правій руці, 5 на лівій руці, 5 на правій нозі, 5 на лівій нозі. На зиму малечі п’ятірка плете м’які рукавички. Перша хатинка для великого пальця, друга – для вказівного, третя – для середнього, четверта – для безіменного, а п’ята – для мізинчика.

ШІСТЬ

Одного разу число 6 пішло мандрувати. Першого дня побувало воно у понеділка, другого дня – у вівторка, третього дня – у середи, четвертого дня – у четверга, у п’ятого дня – у п’ятниці, шостого дня – у суботи. Ніде не затрималася шістка більше однієї доби, а от у суботи побула аж 6 днів.

СІМ

У числа сім дуже незвичайна хатинка. Двері у ній відчиняються лише тоді, коли скажеш: «Сім, сім, відкрийся!»

Одного разу пішла сімка до лісу по суниці. А в цей час вовк – сіроманець вийшов на полювання. Від голоду він геть розлютився. І тому, коли побачив сімку, загарчав і кинувся на неї. Сімка почала тікати по втоптаній стежечці. А вовк от-от наздожене її. Та сталося диво – вмить сімка піднялася в повітря і понеслася від звіра, як на крилах. Сімка підвела очі і побачила, що її підхопили і несуть сім комашок та жучків: сонечко, бджола, оса, джміль, хрущ, жук-олень, жук-носоріг.

А ось і хатинка. Сімка вигукнула: «Сім, сім, відкрийся!». Двері відчинилися і рятівники влетіли із сімкою у дім.

Зорений, голодний вовк довго блукав побіля будиночка. Добра сімочка пожаліла вовка і кинула йому з вікна 7 шматочків хліба. Звір з’їв їх, подякував 7 разів і задоволений повернувся до лісу.

ВІСІМ

У одного казковому містечку у восьмиповерховому будинку жили собі 8 пекарів. І дорослі, і діти поважали їх за те, що уміли пекарі виготовляти вироби із тіста чудернацької форми. Пекар, що мешкав на першому поверсі, випікав бублики, пекар з другой поверху – печиво, з третього поверху – булочки, з четвертого поверху – піцу, з п’ятого – круглі буханці хліба, з шостого – пампушки, з сьомого – тістечка, з восьмого – торти.

ДЕВ’ЯТЬ

Біля березового гаю у чепурному будинку жила собі дев’ятка. Здавна вона закохана у квіти. Зранку і до вечора невтомно працювала дев’ятки на клумбах. А їх було у неї аж дев’ять.