Дбайливе ставлення до природи

Природа – це весь навколишній світ, що тебе оточує: рослини, тварини, ліси, моря, гори, рівнини. Природа буває жива та нежива. Жива природа дихає, росте, живиться, розмножується. До неї належать тварини, рослини, птахи, комахи та ін.

Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. Природа — це наше життя

Не буде природи — не буде нас. Винищуючи ліси, будуючи заводи на цих територіях, люди думають лише про гроші та вигоду, а ні в жодному разі про природу, про красу, про звірів і навіть про своє нормальне майбутнє життя. Я вважаю, що це ненормально, це жахливо, люди знищують природу, знищуючи себе. І ніхто не усвідомлює, що ми — частина природи. І якщо таке ставлення до природи не зміниться, жахлива неминуча катастрофа чекає на нашу Землю, і в ній будуть винні саме люди. Можливо, з часом люди зрозуміють, що вони роблять, але вже буде пізно, і ніхто не поверне нам чистого повітря, звірів, ліси, нашу рідну дорогу природу.

Від народження в маленькій людині закладений величезний потенціал любові до природи. Але якщо підріс карапуз ламає гілки дерев, топче квіти, кидає камінь у голуба або без жалю настає ногою на гусеницю, то винні в цьому ми, дорослі, тому що вчасно не підтримали інтерес малюка, не познайомили його з життям рослин і тварин.

Навколишня природа – чудовий помічник у вихованні добрих почуттів у дитячій душі. Спостереження за рослинами і тваринами допоможуть дитині не лише придбати початкові знання біології, але й навчать: любити; піклуватися; бути уважним і відповідальним.

Люблю мурашки …

Це може здатися дивним, але виховання любові до природи починається з шанобливого ставлення до самих крихітних істот – комах. Кошеня або цуценя цілком можуть за себе постояти, а от маленькі жучки – ні. Малюки у віці близько 1 року починають активно цікавитися повзаючими і літаючими істотами: можуть задивитися на метелика, приходять у захват від божої корівки або мурашки. І вже в цьому віці варто вчити дитину поводитися з комахами обережно. Адже вони такі тендітні! Природно, крихітка не раз спробує наступити ногою на жука або здавити його по сильніше в пальцях. Він поки що не усвідомлює, що ці малюки теж живі. Що ми можемо зробити? Припиняти таких спроб, пояснювати, що комахи – це живі істоти, щиро дивуватися разом з дитиною навіть самої крихітної комашку, розглядати вдома картинки з комахами, запам’ятовувати їх назви.

Прагніть разом з дитиною приходити на допомогу потрапившій в біду

комасі :витягніть потрапившу в калюжу божу корівку, приберіть з дороги в траву необачного жука.

Звичайно, все це може здатися смішним і наївним. Подумаєш, який подвиг – врятував жука! Але саме такі крихітні подвиги і поселяють в душі дитини маленькі паростки доброти і співчуття, вчать його розуміти, любити і цінувати все живе навколо. Нехай навіть, на перший погляд, зовсім непримітне.