Франко

Іван Франко і зарубіжна література

І. Франко: «…Я старався присвоювати нашому народові культурні здобутки інших народів і знайомити інших з його життям».

ХІХ століття, крім визначних творців, придбало собі досить поважний ряд перекладачів, серед яких годиться назвати С.Руданського, П.Куліша, П.Ніщинського, Т.Шевченка, І.Франка, М.Старицького, П.Грабовського. Іванові Яковичу Франкові належить найпочесніше право представляти Україну в «галереї найвищих інтелектуальних досягнень» народів світу. Перекладацька діяльність Франка знайомить українського читача з найкращими досягненнями світової культури, є гігантською і неперевершеною.

За даними Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка , у продовж своєї більш ніж 40-літньої творчої активності Франко плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний учений – літературознавець, мовознавець, перекладач, мистецтвознавець, етнолог і фольклорист.
Його творчий доробок, писаний українською, німецькою, польською, російською, болгарською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів.

Усього за життя Франка окремими книгами з’явилося понад 220 видань, у т. ч. більш ніж 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Лише частина спадщини великого українського письменника опублікована в 50 томах, що є лише половиною творчого доробку І. Я. Франка. Але й при цьому вражають незвичайні здобутки: 6 томів – перекладної літератури, 7 томів оригінальної поезії, 9 томів оригінальної прози, 2 – драматичних творів.
Ще в університеті (1876 р.) Франко задумав видавати бібліотеку шедеврів світової літератури. Втіленням його задуму стала «Дрібна бібліотека», в якій він публікував кращі твори світової літератури.

Ставши редактором відділу літератури і критики в журналі “Літературно-науковий вісник” (1898−1906 рр.), Франко продовжує свою діяльність по ознайомленню українського читача з кращими зразками світової літератури. Він вміщує в цьому відділі серію своїх статей під загальною назвою “Із чужих літератур”, супроводжуючи ці статті перекладами з вибраних ним письменників.

        Надзвичайно багато перекладених творів Франко-видавець опублікував у журналах «Друг», «Громадський друг», «Світ», «Народ», «Літературно-науковий вісник», «Житє і слово», «Зоря».

6 томів перекладів творів зарубіжної літератури включають:

• Антична література: греко-римська поезія, поеми «Іліада» та «Одіссея» Гомера. Переклади Франка з грецької в більшості своїй точно передають як зміст, так і поетичні особливості оригіналу, мають ґрунтовні коментарі.

• Фольклор, епоси: староруська епіка – «Слова о полку Ігоревім»,чеські, болгарські, сербо-хорватські народні пісні, тарошотландські,староанглійські, старонорвезькі балади, староісландські пісні й балади,іспанські романси, албанські, португальські, італійські, німецькі,китайські, єврейські народні пісні; санскритський епос, вавилонські гімни, біблійні легенди, «Пісня про Нібелунгів». Він переклав уривки з «Махабхарати» і кілька індійських казок з Панчатантри. У 1912-1913 рр. переклав більше, ніж сто віршованих уривків для другого українського видання збірки арабських казок «Тисяча і одна ніч», з німецької на українську переклав “Ріґведу”.

• Німецька література: Й. Гете «Фауст» – переклад вийшов у світ під назвою “Фауст, трагедія Йоганна Вольфганга Гете, ч. І, з німецького переклав і пояснив І. Франко”. Зробив переклади творів Гервега і Фрейліграта, Г. Гейне, Г.Лессінга, Ф. Шіллера, Г. Готфріда, Г. Келлера.

• Італійська література: Данте Аліг’єрі, Джордано Бруно.

• Англійська література: В.Шекспір, Д.Байрон, Р. Бернс, Ч. Діккенс, Вальтер Скотт. Поезії П. Б. Шеллі, Альфреда Теннісона, Томаса Мура, Томаса Гуда., Шеллі, Т. Гуда.

• Іспанська: П. Кальдерон, М. Сервантес. Французька література: В.Гюго, Альфонс Доде, Анатоль Франс, Е. Золя, О. Дюма, П. Верлен.

• Літератури європейських народів: чеська, російська (І. Тургенєв,

  Л. Толстой, О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Салтиков-Щедрін,

  М. Некрасов та інш.); твори болгарської, румунської, польської

  (А. Міцкевич), словацької, сербської літератур.

• Австралійська: публікує переклади з маловідомих тоді австралійських новелістів Джона Гріна, Артура Девіса, Дж. Пойнтона.

  Норвезька: Г. Ібсен

• Американська література: Марк Твен.

  І це далеко не весь перелік перекладів класика української літератури.

Перекладацький доробок Івана Франка охоплює величезний діапазон світового письменства та усної народної творчості від найдавніших часів до поч. ХХ ст. Письменник переклав українською мовою близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур.
Говорячи про просвітнє значення перекладацької діяльності, письменник твердить, що переклади творів світової літератури роблять їх частиною української культури. Просвітню роль перекладів Франко розумів дуже широко.
2016 рік в Україні проголошено роком Івана Франка та відзначення 160-річчя від дня народження митця, тому є нагода звернутися до його перекладів зарубіжної літератури, яка давно стала світовою класикою.