В країні граматики

Граматичні казки

“Швидка поміч”

“Добрий суфікс“

“Казка про суфікс та префікс”

Автор: Носкова Наталія Юріївна
Опис: Пропоную Вашій увазі граматичні казки, зібрані мною в «Збірник граматичних казок». Даний матеріал буде корисний учителям початкової школи.

“Швидка поміч”

У пункті швидкої допомоги пролунав тривожний дзвінок. Був прийнятий терміновий виклик. По країні Граматика помчали машини швидкої. А сталося ось що.
На краю листа лежало слово, пошматоване червоними чорнилом. Справа в тому, що якийсь недбайливий школяр вирішив його перенести, так воно не містилося на рядку. Він, звичайно, пам’ятав, що слова переносяться по складах, але забув, що не можна відривати початкову літеру кореня разом із приставкою. І слово виявилося спотвореним: Піз-нав. Фахівці з швидкої допомоги негайно виправили помилку. А хлопчик ніколи більше не робив подібних проступків, так як ПІ-знав правила перенесення слів.

“Добрий суфікс”

Давним-давно жили на світі слова. Але вони були не такі, як тепер. Відрізнялися ці слова особливої ​​твердістю, рішучістю і не дозволяли собі ніяких ніжностей. Це були барабани, стільці, дзвони і багато інших, що мають такий же характер.
Але ось з’явився суфікс «чок». Він був такий ласкавий і добрий, що все слова, що наближалися до нього, перетворювалися в таких же добрих і ласкавих, як і сам суфікс. «Чок» мав ще дуже важливу особливість: як тільки він входив в слова, ті одразу ж ставали крихітними. Замість потужного дзвони, виходив чудно дзвінкий, дзвіночок і навіть великий зелений огірок перетворювався в витончений огірочок.
Так суфікс «чок» подорожував, і по його волі слова робилися малюками.

“Казка про суфікс та префікс”

– Спокійно, безтурботно живе корінь слова, – кажу я. – Він усіх ріднить, робить родичами, не змінюється ні за яких обставин. Але ось раптом закінчення похвалитися:
– Якщо б не я, була б суща дурниця. Я люблю слова кінець. Без кінця не було б слівця. Адже ось яка річ: я регулюю всю мова. Теж рідню слова, допомагаю їм дружити, зливатися в одну думку.
І тут чується голос:
– Стривай, не поспішай хвалитися, я теж до кореню приставлений ​​і назавжди у нього залишений. Звуть ПРЕФІКСОМ мене, значення слова міняю я, але без кореня – нікуди. Не можна нас з коренем розділяти. До вас звертаюся, хлопці, я: «Не відокремлюйте від кореня ніде і ніколи».