math around us

У наш бурхливий час, коли світ заполонили  відео, стерео, телефони, у той час, коли ви можете годинами, добами просиджувати перед моніторами комп’ютерів, чи ловити кайф, слухаючи музику, ви забуваєте про все на світі, а тим паче, про математику, про ту, котру називають царицею усіх наук.

 Але вона сьогодні нагадає вам про себе у нашому журналі „Математичний калейдоскоп”.

Рубрика – ІСТОРІЯ

«Один» і «багато» 

Був час, коли людина вже була людиною, але лічити ще не вміла. Точніше знала тільки два числа: „один” і „багато”. Потім це „багато” стало відсуватися все далі й далі – з’явилися числа 2, 3, 4 та інші. Але це було дуже  повільно, сотні, а то й тисячі років.

Чому так довго?

Виявляється, первісним людям важко було помітити схожість предметів! Бо полічити можна схожі між предмети, а їм все здавалося різним, особливим – і люди племені, і кожний убитий на полюванні звір, і кожне дерево в лісі.

Але поступово люди стали помічати схожість предметів, обмінювалися ними. З’явилася потреба в лічбі. І коли людина помітила, що у двох шкур, двох паличок, двох пальців є щось спільне, вона зробила один з найвидатніших винаходів за всю історію людства – винайшла число!

Математика – це не тільки формули, закони і графіки, але й люди, їхнє життя, почуття, доля. Кожен період історії математики багатий на видатних учених. Одні зажили слави і безсмертя ще за життя, іншим судилося пройти складний шлях і розділити трагічну долю свого народу. Багато визначних математиків стали зразками патріотизму й щирої відданості науці. Усупереч складній історичній долі, численним поневолювачам, наша Україна все ж дала світові геніальних сподвижників слова, культури, освіти, науки й технологій.

https://docs.google.com/presentation/d/11gVPHQX00h0pYi7qdq99UJZpIz3mhdb-NQJrLpbo3bk/edit#slide=id.p3

Рубрика – СПОРТ

Журналіст 6: «Математика і спорт»

Немало цікавих закономірностей вчені математики виявили в спорті. Вони пояснили, чому лівші мають перевагу при грі у бейсбол, вивели зв’язок між довжиною п’яти і спринтерськими якостями спортсмена, визначили ідеальну форму кулі для гольфу і розробили найбільш ефективну тактику удару клюшкою.

Використовуючи математичну модель ноги, учені довели, що чим менше відстань між кісточкою і ахілловим сухожиллям, тим ефективніше використовується енергія під час бігу, а саме менше її потрібно спортсменові для того, щоб бігти з тією ж швидкістю. В атлетиці важливі арифметичні розрахунки при розгоні стрибуна в довжину для максимально чіткого попадання “шиповкою” на планку відштовхування. Так само важливим арифметичним попаданням є міра пружності жердини у стрибунів у висоту.

Існує математична модель змагань по підйому штанги.Кожне тренування починається із елементарних математичних задач. Потрібно порахувати масу штанги, а саме підрахувати кількість кілограмів при поштовху та ривку  (якщо зробиш помилку, то і не піднімеш), передбачити траєкторію руху штанги.

Математика пояснює багато послідовностей і закономірностей в спорті. За допомогою математичних моделей можуть бути вирішені практичні завдання в спорті, допомагаючи спортсменам і тренерам досягти найвищих результатів.

Математика потрібна у будь-якому виді спорту. Тренер без математики не виростить спортсмена-чемпіона. У сучасній економіці спорту досить широко використовується математичний апарат – аналізуються графіки різних залежностей, виводяться математичні формули, проводиться математична обробка статистичних даних. Хто з дитячих років займається математикою – виховує в собі наполегливість, розвиває увагу, тренує мозок і завзятість в досягненні мети.

Рубрика  – МАТЕМАТИКА В ПРИРОДІ

Нам у школі часто повторюють, що математика – цариця наук. Одного разу я почув іншу фразу, яку колись вимовив один з шкільних вчителів: «Природа не настільки дурна, щоб не використовувати закони математики». Вивчаючи математику, ми спираємося тільки на знання формул, теорем, розрахунки. І математика постає перед нами як якась абстрактна наука, що оперує цифрами. Однак, як виявляється, математика – красива  наука. Саме тому ми поставили   собі за  мету: показати красу математики за допомогою закономірностей, що існують у природі
Математичні закономірності можна шукати як у живій, так і неживій природі.

Математичні закономірності, знайдені в природі:
1. Золотий переріз. Числа Фібоначчі (спіраль Архімеда). А також інші види спіралей.
2. Різні види симетрії: центральна, осьова, поворотна. А також симетрія в живій і неживій природі.
3. Кути і геометричні фігури.
4. Фрактали. Термін фрактал утворився  від латинского fractus (ламати, розламувати), Перше, щокидається в очі, це наявність симетрії в природі. У перекладі з грецької це слово означає «співрозмірність, пропорційність, однаковість у розташуванні частин».

Чи знаєте ви, що…

Чи знаєте ви, що Шарль Перро, автор «Червоної Шапочки», написав казку «Любов циркуля і лінійки»?

Чи знаєте ви, що Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона»?

Чи знаєте ви, що одна з кривих ліній називається «Локон Аньєзі» на честь першої у світі жінки-професора математики Марії Гаетани Аньєзі?

Чи знаєте ви, що Л. М. Толстой, автор роману «Війна і мир», писав підручники для початкової школи і, зокрема, підручник арифметики?

Чи знаєте ви, що одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?

Чи знаєте ви, що квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці, що складала математичні таблиці? Вона привезла цю квітку з Індії.

Чи знаєте ви, що англійський математик Дж. Сильвестр написав сонет «Небесна муза», який він присвятив першій російській жінці-математику Софії Василівні Ковалевській?

Чи знаєте ви, що всі сучасні підручники з геометрії укладено на основі відомих «Начал» Евкліда, які написані в IV ст. до н. є.?

Чи знаєте ви, що О. С. Пушкін написав такі рядки: «Натхнення потрібно в геометрії, як і в поезії»?

Чи знаєте ви, що великий Евклід сказав царю Птолемею: «В геометрії немає царської дороги»?

Чи знаєте ви, що великий російський поет М. Ю. Лєрмонтов цікавився математикою і міг до пізньої ночі розв’язувати яку-небудь математичну задачу?

Чи знаєте ви, що радянський розвідник майор Віхрь (з відомого фільму) існував насправді і після війни працював учителем математики в одному невеличкому українському містечку?

Чи знаєте ви, що Піфагор був переможцем з кулачного бою на 58-х Олімпійських іграх, які проходили в 548 році до н. є., а потім перемагав ще на декількох Олімпіадах?

Чи знаєте ви, що знаменитий Фалес був спортивним уболівальником і помер на трибуні олімпійського стадіону під час бою Піфагора?

Чи знаєте ви, що в 1940 році було надруковано книгу, в якій є 370 різних способів доведення теореми Піфагора, а серед них є доведення, яке запропонувавпрезидент США Гарфілд?

Чи знаєте ви, що англійська королева, прочитавши книгу Льюїса Керрола «Аліса в Країні див», так зацікавилась нею, що наказала принести їй всі книжки цього письменника, але була розчарована, тому що в інших книгах були математичні формули?

Чи знаєте ви, що зібрання творів Леонарда Ейлера становить 75 великих томів, і якщо кожного дня переписувати по десять годин його роботи, то не вистачить 76 років?

Чи знаєте ви, що Франсуа Вієта майже було відправлено на вогнище за те, що йому пощастило розшифрувати таємне листування іспанського уряду з командуванням своїх військ? Іспанці вважали, що розкриття їхнього шифру людському розуму не під силу і Вієтові допомагав сам Сатана.

Чи знаєте ви, що аристократи-театрали просили французького короля нагородити Рене Декарта, який першим запропонував метод нумерації крісел по рядах і місцях? Але король відповів: «Так, те, що винайшов Декарт, – чудово і гідно нагороди, але дати її філософу?! Ні, це вже занадто!»

Чи знаєте ви, що теорему Піфагора називали «ослячим мостом»? Учнів, що запам’ятовували теорему без розуміння, називали віслюками, оскільки вони не могли перейти через міст – теорему Піфагора.