Апаратна і програмна складові інформаційної системи

Структура інформаційної системи: апаратна та інформаційна складові, їх взаємодія

Інформаційна система — це взаємопов’язана сукупність при­строїв, методів і персоналу для обробки інформації.

Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення (кодування), обробку, збереження і передачу ре­зультатів обробки споживачу: людині, тварині, рослині, машині, іншій інформаційній системі.

Прикладом сучасної інформаційної системи може бути ре­дакція газети або журналу, оснащена комп’ютерною технікою.

В інформаційній системі відбуваються такі процеси:

•    Введення інформації від джерел інформації;

•    Обробка (перетворення) інформації;

•    Зберігання вхідної і обробленої інформації;

•    Виведення інформації для підправлення користувачу;

•    Можливе введення інформації від користувача через зво­
ротний зв’язок.

 У сучасній інформаційній системі комп ‘ютер відіграє роль апаратно-програмної частини.

Для опрацювання інформації потрібні певний набір технічних пристро­їв (апаратна складова) і програми (програмна складова), які будуть ке­рувати роботою цих пристроїв. Сукупність програмної і апаратної складо­вої і називають інформаційною системою.

Апаратна складова

Традиційно апаратну складову, на відміну від програмної, називають жорсткою, незмінною частиною сис­теми.

Апаратна складова  персонального комп’ютера звичайно складається з двох основних частин: системного блоку та периферії, тобто пристроїв введення і виведення інформації. У настільному комп’ютері системний блок та периферійні пристрої (моні­тор, клавіатура, маніпулятор «миша») є окремими частинами комп’ютера.

Апаратна складова (Нагdwаге, «тверда частина» — «залізо») складається із з’єднаних між собою  різноманітних при­строїв, які можна побачити.

•    Процесор

•    Запам’ятовуючі  при­строї

•    Зовнішні пристрої введення-виведення

•    Контролери   зовнішніх пристроїв

•    Засоби зв’язку

До складу системного блоку обов’язково входять:

• центральний процесор, який обробляє інформацію та керує процесом виконання програм;

• оперативна пам’ять, у якій зберігаються команди і проміжні резуль­тати;

• системна шина (або магістраль) — набір електричних провідників, який забезпечує обмін інформацією між окремими елементами ком­п’ютера. До системної шини через спеціальні електронні схеми, які називаються адаптерами та контролерами, приєднуються всі зовнішні пристрої та пристрої пам’яті;

• системна (або материнська) плата, на якій розміщуються центральний процесор, оперативна пам’ять, системна шина, адаптери та контролери.

Крім того, у системному блоці розташовано блок живлення, який по­дає струм на електронні схеми комп’ютера, а також може бути встановле­но нагромаджувачі на магнітних дисках.

Зв’язуючою складовою є шина до якої підключаються центральний процесор, внутрішня пам’ять, пристрої введення та виведення, зовнішня пам’ять, комунікаційні пристрої та блок живлення.

Центральний процесор – це «мозок» комп’ютера. Саме в ЦП відбувається опрацювання всіх даних.

До внутрішньої пам’яті належить жорсткий диск (на якому зберігається вся інформація) та оперативна пам’ять (відповідає за обмін даними між шиною, ЦП та іншими складовими.

До пристроїв введення належать пристрої, які посилають спеціальні сигнали в комп’ютер, надають йому інформацію. До них належать: клавіатура, миша, сканер, мікрофон, різні джойстики, графічний планшет та веб-камера.

До пристроїв виведення належать пристрої, що виводять інформацію в зручному вигляді для користувача: монітор, проектор, принтер, колонки, навушники та інші.

Якщо внутрішня пам’ять знаходиться в середині комп’ютера, то зовнішня зовні. Це диски, різнотипні флешки, та SSD накопичувачі (аналогія жорстким дискам, умовно це дуже велика флешка).

Комунікаційними пристроями можуть бути мережеві карти, свіч, модеми та роутери.

Головними хто відповідає за подачу та регулювання напруги в системному блоці є блок живлення. 

Апаратна частина не може виконувати операції з обробки інформації без різноманітних програм, завдяки яким пристрої ви­конують свої функції.

Програмне забезпечення(ПЗ)(Software, «м’яка частина»)

Складається із набору різ­номанітних програм, які керують роботою комп ‘ютера, підтримують діалог з кори­стувачем, обробляють різно­манітну інформацію, допома­гають створювати різнома­нітні програми.

•   Системне ПЗ:

♦   операційна система

♦   системи     програму­вання

♦   програми технічного обслуговування

•   Прикладне ПЗ:

♦   ПЗ загального приз­начення

♦   ПЗ         спеціальногопризначення

Програми діляться на три типи: системні, прикладні та інструментальні. Системні мінімальну забезпечують роботу комп’ютера, прикладні допомагають вирішувати додаткові потреби користувача, а інструментальні призначені для створення нових програм.

Програмне забезпечення здійснює керування пристроями комп’ютера під час введення, обробки, виведення і зберігання інформації, створює умови для роботи користувача на комп’ютері тощо.

Апаратна частина не може виконувати операції з обробки ін­формації без різноманітних програм, завдяки яким пристрої ви­конують свої функції.

Для забезпечення працездатності комп’ютера і виконання певної роботи потрібна сукупність про­грам, яка створює його програмне забезпечення.

Програмне забезпечення здійснює керування пристроями комп’ютера під час введення, обробки, виведення і зберігання інформації, створює умови для роботи користувача на комп’ютері тощо.

Завдання скласти пазл:

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=367df28b295b

Хмарка-тегів на ~getloupe~

http://www.getloupe.com/v/6sv96suh