негативний вплив комп’ютера на здоров’я людини

Синдро́м зап’я́стного кана́лу (також — зап’ясткового; ще — зап’ястковий тунельний синдром англ. Carpal tunnel syndrome) — патологічний стан, що характеризується болем, відчуттям оніміння і поколювання в пальцях руки й самої кисті та виникає в результаті здавлювання серединного нерва в зап’ястковому каналі. Синдром частіше розвивається після 40 років, при цьому страждають більше від нього жінки.

Причинами розвитку даного синдрому можуть бути защемлення закінчень нервів в зап’ястковому каналі. Защемлення можуть траплятися через розвиток набряку сухожилкової тканини, яка прилягає до ураженого нерва. Крім того, і сам нерв може набрякати. Підсилює тунельний синдром зап’ястя постійні навантаження, зокрема під час роботи з клавіатурою комп’ютера. При цьому часто особливий ризик являє одноманітна робота, наприклад, постійна робота правої руки на комп’ютерній миші. Крім цього, тунельний синдром може розвиватися при незручному розташуванні рук, якщо ділянка зап’ястя змушена постійно напружуватися.

Алергі́я (грец. αλλος — інший і εργον — дія) — змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Речовини, які викликають алергію (т. з. алергени), здебільшого мають білкову природу (тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів).

Алергени можуть потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5–7 днів). До проявів алергії належать протилежні за своїми ознаками, але спільні за первинним механізмом явища зміненої реактивності організму — анафілаксія (підвищення чутливості до шкідливої дії алергену) та імунітет (зниження чутливості внаслідок посилення опірності організму).

Алергени поділяються на два типи: екзоалергени та ендоалергени.

Механізм виникнення алергії: коли алерген потрапляє до організму на його знешкодження виділяються певна кількість антитіл, проте якщо в організмі є якісь порушення, то їх виділиться в надлишку, що призведе до виділення надлишку високомолекулярних сполук, які і спричиняють розвиток алергії.

Алергія — це підвищена чутливість організму людини до будь-якого алергену, або збудника алергії — речовини, що викликає алергію. Людина може страждати від сінної лихоманки (полінозу), викликаної пилком рослин. Багато астматиківмають алергічні реакції на пил або мікроорганізми у вовні чи пір’ї тварин. Буває алергія на яйця чи медикаменти. Проти алергії допомагають ліки типу антигістамінів чи кортикостероїдів.

Погіршення зору – в наші дні дуже серйозна проблема для багатьох людей. Таким людям стає все складніше займатися повсякденними справами, причому як фізично, так і психологічно. З цією проблемою стикаються мільйони людей по всьому світу. Гострота зору втрачається у зв’язку з нездатністю розгледіти дрібні деталі. Прийнято вважати, що зір псується лише у людей старшого покоління. Це зовсім не так. Все залежить від захворювань і способу життя. Проблема може виявитися і результатом вроджених порушень.

Для того щоб поставити точний діагноз, знадобиться консультація офтальмолога. У разі потрапляння в групу ризику (хвороба, робота, спосіб життя, вік), слід звертатися до лікаря хоча б раз на рік. А при виникненні неприємних симптомів варто сходити до нього поза звичним графіка, не відкладаючи візит. Слід звернути увагу на наступні симптоми погіршення зорової здатності. Багато предметів стали більш розмитими і тьмяними. Ви не в змозі чітко розгледіти обличчя близьких вам людей. Предмети, які ви раніше відмінно бачили з близької (читання, в’язання, лист) або далекого (номера автобусів, вивіски магазинів) відстані, тепер неможливо чітко розгледіти. Супроводжувати погіршення перш відмінного зору може пелена перед очима, зміни в зображенні, нечіткість в тому, що бачить людина.

Сколіо́з (грец. skoliosis — викривлення) — це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітки, а також до косметичних дефектів.

Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосовних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення.

Сколіоз починається та прогресує в юності, під час періоду посиленого зростання організму, наприклад, у пубертатний період. Приблизно у 80% усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров’я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об’єму грудної клітки і черевної порожнини.

Ожирі́ння або розгла́днення — захворювання, при якому надлишковий накопичений жир у тілі несприятливо впливає на стан здоров’я, призводячи до зменшення середньої тривалості життя та/або збільшення проблем зі здоров’ям. Людину вважають хворою на ожиріння, якщо індекс маси тіла (ІМТ), показник, який можна обрахувати розділивши вагу людини у кілограмах на зведений у квадрат зріст людини в метрах, перевищує 30 кг/м².

Ожиріння збільшує ризик виникнення різноманітних захворювань, таких як захворювання серця, діабет ІІ типу, синдром обструктивного апное сну, деякі види онкологічних захворювань раку, остеоартриту, та астми. Частіше всього ожиріння виникає внаслідок споживання їжі з високою енергетичною цінністю (калорійністю) у поєднанні з недостатньою фізичною активністю і фактором генетичної сприйнятливості, хоча в поодиноких випадках спостерігалось виникнення захворювання на тлі генетичних, ендокринних порушень, прийому медикаментів або психіатричних розладів. Існує недостатньо доказів того, що деякі люди з ожирінням їдять мало, проте набирають зайву вагу, завдяки сповільненому обміну речовин; загалом, огрядні люди витрачають більше енергії, ніж худорляві, тому що для підтримання життєдіяльності тіла зі збільшеною масою треба витрачати більше енергії.

Дієта та фізичні вправи — основні методи боротьби з ожирінням. Покращити якість дієти можна шляхом зменшення вживання висококалорійних продуктів зі значним вмістом жиру та цукрів, і збільшення вживання їжі, яка містить дієтичну клітковину. Ліки для схуднення можна приймати з метою зменшення апетиту або сповільнення відкладання жиру, поєднуючи їх з дієтою. Якщо ефект від дієт, вправ і медикаментозного лікування не спостерігається, допомогти може внутрішньошлунковий балон або хірургічна операція для зменшення об’єму шлунку та/або довжини кишок, в результаті чого виникає раннє почуття ситості, а також зменшується засвоюваність поживних речовин з їжі.

Ожиріння зв’язують з випадками передчасної смерті у всьому світі, з тенденцією збільшення розповсюдження серед дорослих і дітей, через що державні владні структури вважають цю проблему однією з найсерйозніших проблем охорони здоров’я XXI сторіччя. В сучасному житті ожиріння є приводом для стигматування у більшій частині сучасного світу (особливо для Західного світу), хоча в минулому воно здебільшого сприймалось як ознака багатства і родючості; в деяких країнах воно і досі так сприймається.