Рослинна символіка українського фольклору (спільний проект учнів 6-В класу з національно-патріотичного виховання)

Вічні будьте, калина й верба, Мальви й ружі як спогад про матір стареньку. Дух полину хай пробудить у нашій душі Пам’ять про рідну Вітчизну-неньку 

Мета проекту:

• збагачувати значня учнів про чудодійні обереги нашого життя – рослини рідного краю;

• формувати поняття про рослини-символи України;

• розвивати пізнавальну активність;

• виховувати шанобливе ставлення до народної символіки;

• сприяти формуванню національної свідомості школярів, збереженню національних традицій та звичаїв;

• допомогти учням у розкритті себе як творчої особистості;

• виховувати соціокультурну особистість.

1 група – етнографи.

2 група – літературознавці.

3 група – біологи.

Актуальність проекту

Символіка – своєрідна візитівка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої державні та народні символи.

До державних символів  нажать Державний Прапор, Державний Гімн та Державний Герб, які є розпізнавальними знаками країни.

Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує народ. В одних їх менше, в інших більше. Називаючи символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова.

Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Можливо, маючи таку прекрасну символіку, наш народ зумів зберегти від забуття українську пісню і думу, історію і родовідну пам’ять, волелюбність. Про народні символи складали легенди та пісні, їх вишивали на сорочках та  рушниках. Народні символи – це наші святині.

Проект є актуальним, бо він сприяє вихованню патріотизму, оптимально поєднує  організацію виховної роботи: індивідуальної, групової, колективної; дозволяє розробляти та впроваджувати патріотичну роботу на всіх етапах шкільного навчання.

Очікувані результати

Передбачається, що в результаті проетку буде створено електронну книгу, яка стане вагомим внеском в роботу учнів класу з національно-патріотичного виховання. Оскільки книга має електронний варіант, то вона є доступною для всіх учасників проекту.

 ВЕРБА                     

Що ж повідомляють нам науковці (біологи):

1. Зовнішній вигляд  рослин цієї групи дуже різноманітний: від дерев, до чагарників;
2. Колір листя: від  зеленого до сіро-білого;
3. Листочки різноманітних форм:  широкі, еліптичні, вузькі, довгі, рівненькі і зубчасті;
4. Період цвітіння  в одних видів на початку весни, в інших влітку;
5. Навіть вбитий в землю корінець може дати коріння і прорости;
6. Велика варіативність назв:  верба біла, ламка, плакуча, мигдалева, червона, корзинова, чорнотал, жовтолозник, бредина, верба вухаста, чорніюча, чорницеподібна, лапландська, повзучий тальник.

Група етнографів.

Євангельська оповідь говорить, що, коли Ісус Христос воскресив Лазаря з мертвих, багато людей повірили, що він дійсно Син Божий. На вході в Єрусалим Ісуса зустрічало багато людей. Вони встеляли дорогу пальмовим гіллям і своїм одягом, вшановуючи Його. Ось чому на згадку про цю подію навіть через багато сотень років люди несуть до церкви зелені гілочки. А оскільки в нашому природному середівищі в цей час розцвіє лише верба, вкриваючись маленькими листочками, то саме вона обрана для освячення. Відбувається це за тиждень до Великодня. І зветься він Вербною неділею. Така увага до цієї рослини пояснюється ще й тим, що вона вважається символом весни, родючості, здоров’я, радості та життя. Крім того, рослина має магічні і лікарські властивості.  Люди кажуть, що вона може зцілювати: знімати головной біль, лікувати від безпліддя, заліковувати рани, забирати негативну енергію.

 Група літературознавців.

Без верби та калини нема України

Не я б’ю, верба б’є – від нині за тиждень Великдень

На городі під вербою стоїть колодязь із водою.

Де срібліє вербиця – там здорова водиця.

Верба і дівчина приймуться де-небудь.

Верба, як трава лугова: ти її покоси, а вона знову виросте.

Де не повернешся, золоті верби ростуть.

Гнучка, як лоза.

Зігнувся, як верба над водою.

Така правда, як на вербі груші.

Високий, як лоза, а дурний, як коза.

Верболіз б’є до сліз.

Вербові дрова, а козячий кожух – то й випре дух.

КАЛИНА

Цікаві факти про калину:

* На нашій планеті росте понад 200 видів калини.

* Гарний плодовий і декоративний чагарник. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах.

* Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим соком і давала хліб із калиною.

* Шевченко у “Кобзарі” вживає слово калина 385 разів.

Калина – дуже популярна, оспівана в народних піснях рослина.

Колись у сиву давнину вона пов’язувалася з народженням  Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірок. Зокрема, калину вважають  символом України . Вона дуже поширена на теренах України, пов’язана із родинно-побутовими, календарними обрядами піснями (весілля, похорони, осінній обряд «похід на калину» та ін.)

Багато народных легенд та пісень складено про калину.

Також калина вважалась «весільним деревом» і була обов’язковою учасницею весільного обряду. Гілками калини прикрашали весільні короваї , дівочі вінки, гостинці. Також калина є символом вроди, її гілочку клали в колиску новонародженої дитини як символ майбутньої краси.

Також калина стала символом мужності людей, що віддали своє життя боротьбі за Україну. Для українців, що відстоювали загальнонаціональні інтереси, вели непримиренну боротьбу з поневолювачами українського народу, національним  гімном стала пісня  С.Чарнецького та  Г. Труха  «Ой у лузі червона калина похилилась» 

ТОПОЛЯ

Швидкорослі світлолюбні дерева, деякі живуть по 120 – 150 с. Відомо близько 150 видів, в Україні – 11. Найпоширеніші: тополя тремтяча или осика, тополя чорна или осокір, тополя біла, тополя пірамідальна, тополя дельтолиста або канадська, тополя бальзамічна. Тополі широко використовують в озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях, також вирощують як декоративні. Деревина м’яка, легка, біла, її використовують у паперовому, сірниковому та фанерному виробництвах, у будівництві, для виготовлення штучного шовку.

Існує така легенда. В одному селі жила красива дівчина Поля і мужий хлопець на ім’я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стриба побігти у сусіднє село і довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігаючи до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили селяни забрати худобу, пожитки і перечекати у горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки і грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталось. Люди розповіли. І тут Бог побачив Полю. Вона йому дуже сподобалась, і він сказав: «Ця дівчина така гарна, що я візьму її собі за дружину». Люди зраділи, бо мати такого високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши, впав непритомний. Побачив це Перун і промовив: « Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Тож нехай вона буде нічия». Вдарив палицею об землю, там, де стояла Поля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили, що відбулося, а ті, які стояли далі, питають: «Де Поля?» Їм відівідають:« То Поля ». А Стриба Перун забрав із собою на небо і зробив Богом земних вітрів.

ДУБ

До дубів належать переважно великі  дерева  до 40 метрів заввишки, рідше –  кущі . Стовбур у цих дерев, як правило, товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили. Росте на більшій частині  України , в  степу  рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27% площі державного лісового фонду України. Головні заготівлі роблять під час рубок у Кіровоградській,  Тернопільській ,   Хмельницькій ,   Вінницькій ,  Черкаській ,  Київській ,  Чернігівській ,  Полтавській , Сумській ,  Харківській ,  Донецькій ,  Івано-Франківській ,  Львівській  і  Чернівецькій областях . Під час грози електричні розряди найбільше “притягує” дуб. Зі 100 ударів блискавки у дерева – 54 припадає на дуб.

Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Він живе довго. Відомий в Україні 1300-річний дуб.  У с. Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за переказами, відпочивали Т.Шевченко, І.Рєпін, М.Лисенко. Обхват його стовбура – 8 м. У  смт. Міжгір’я Закарпатської обл. росте  500-річний дуб.

Два дуби, що ростуть у селі Стужиця на Великоберезнянщині, привертають увагу не тільки закарпатців, а й туристів із багатьох інших регіонів. Дерева визнано одними з найстаріших в Україні. Дідо-дуб та Дуб-чемпіон, котрим по 1100 та 1300 років, унікальні не тільки своїм віком. Дерева чарують своєю величністю та красою. Вони мають особливу енергетику, котру щиро дарують усім, хто до них доторкнеться. Це дерево завжди символізувало мир, силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість та вірність.

ЄВШАН (ПОЛИН)

Рослину, про яку піде мова, називають ліками від 34 недуг. У полину гіркого є багато родичів — понад 400 видів у всьому світі, з них 170 росте в Україні. При розумному використанні  властивості полину цілющі  для людини. Про це варто знати і пам’ятати, особливо в наш час, коли аптечні ліки дорогі, а  іноді й шкідливі. Полин не підведе вас у лікуванні хвороби, якщо будете дотримуватися народних рецептів, в яких криється секрет здоров’я та довголіття.

Легенда про гірку траву.

Колись давно в пустинних краях, серед степу широкого в одного бідняка росла дочка-красуня на ім’я Полин. Одного разу, коли вона збирала в степу квіти, її побачив панський син, жорстокий, чванливий і підступний Ковил. Вона йому дуже сподобалася, адже славилася красунею в тих краях. Ковил став вимагати, щоб дівчина вийшла заміж за нього. Відмовила йому Полин, відкинула усі його домагання. Тоді Ковил, щоб помститися дівчині, проспівав в компанії людей куплет пісні про те, що він збезчестив дочку бідняка і віднині дозволяє усім глумитися над нею.

Полин, щоб уникнути ганьби, осідлала коня і, гірко плакавши, помчала в степ широкий. Але все ближче були прислідувачі. Тоді красуня зупинила скакуна і попросила у степу: “Заховай мене”. Коли до місця прибули джигіти, вони побачили одного коня, а на тлі зеленої трави ріс невеликий сірий кущик. Так стала Полин дочкою широкого степу. Навесні вона дуже гірка, як сльози дівчини. Але і лихому, підлому Ковилу була призначена нерадісна доля. Він перетворився на траву, насіння якої, потрапляючи в шерсть овець, пронизує тіло тварин.
Ось чому стороняться ковилу тварини і люди… а Полин окропила своїми сльозами землю, і де впала сльозина, там виросла гірка трава, яка пізніше дістала в народі назву полин, яка поширилась майже по всьому світу. Багато цієї цінної лікарської трави і в наших краях…