Блакитноока кішка.

Історія:

Своє походження вона веде від кішки черепахового забарвлення з дивними блакитними очима, як у кішок з білим забарвленням, виведених у штаті Нью-Мексико в США в1984 році. Вона дала початок кішкам будь-якого забарвлення, але із блакитними очима. Назву одержала за колір очей. Стандарт породи був прийнятий Міжнародною асоціацією любителів кішок ТІСА в 1991 році. Порода нечисленна й за межами США майже невідома.

Зовнішній вигляд:

Кішки породи блакитноока — витончені тварини середніх розмірів. Тіло пропорційне, не занадто довге, не надто масивне. Скелет середній. Лапи маленькі, округлі. Задні кінцівки трохи довші за передні. Хвіст середній, пропорційний до тулуба. Кінчик хвоста загострений.

Голова близька за формою до рівностороннього трикутника. Чоло трохи опукле. Морда квадратна. Ледь виражена сіделка. Вуха середньої величини, високо поставлені, заокруглені на кінцях. Очі великі, але не опуклі. Колір очей світло-блакитний або сіро-блакитний (темному кольору надається перевага). Слух нормальний. Якщо очі різнобарвні, зіниця може бути золотавою, мідною або зеленою. Шия вигнута, досить гнучка.

Шерсть коротка, шовковиста, тонка, м’яка, блискуча, прилягає до тіла. Підшерстя розвинене середньо.

Американський бобтейл.

Історія:

Мутації виникли при розведенні кішок породи регдол. Спочатку забарвлення були типовими для регдолів. Порода відрізняється від японського бобтейла тим, що ген короткохвостості є домінантним. Зберігається рухливість хвостовиххребців, у зв’язку з чим надають перевагу тваринам, які не мають вузлів і зламів. Розводять короткошерстий і напівдовгошерстий варіанти. Є національною американською породою. Порода визнана в деяких всесвітніх фелінологічних організаціях (ACFA, ICE, ТІСА). З 1999 року заборонене схрещування з іншими породами. Основне поголів’я зосереджене вАмериці. Порода нечисленна й досить рідкісна.

Зовнішній вигляд:

Кішки американського бобтейла — великі, міцні тварини із природно вкороченим хвостом. Тіло кремезне, прямокутного формату, атлетичної будови з добре розвиненою мускулатурою. Груди широкі, розвинені. Спина пряма з трохи випуклими лопатками. Стегна майже такі ж широкі, як і плечі. Кінцівки пропорційні до тіла, недовгі, важкі, мускулясті. Задні трохи довші, ніж передні. Хода звичайної кішки. Лапи великі, круглі, бажані пучки хутра між пальцями. Хвіст короткий (2,5-7,5 см), дуже рухливий, вкритий хутром у вигляді китиці або помазка. У настороженому стані стоїть вертикально.

Балійська кішка.

Зовнішній вигляд:

Це дуже крупна, як на котів, тварина, що досягає 8-10 кг ваги. Кішки значно менші і витонченіші за котів і характер у них м’якший і гнучкіший.

Характер:

Ці кішки мають спокійний, урівноважений характер. Вони безстрашні захисники своєї території і ніжні друзі свого господаря і терплячі іграшки в руках дітей. Проте до сторонніх людей ставляться насторожено.

Балінези дуже люблять, коли з ними спілкуються на рівних гідно оцінюють їх неабиякий інтелект. Це кішки — партнери за визначенням. Мають відчуття власної гідності. Ніколи не нав’язуються, але обожнюють бути в компанії господаря. В той же час є надзвичайно уважними і розуміючими слухачами. Господаря, що розхвилювався або засмученого, легко можуть заспокоїти і утішити мелодійним муркотанням і тихим воркуванням.

У господарів Балінезів кішок ніколи не буває проблем з «поганою поведінкою». Хороші манери у них «в крові» і закріплені на генетичному рівні.

Балінези відрізняються міцним здоров’ям і довгою тривалістю життя.

Британська довгошерста кішка.

Історія:

Порода була виведена в Британії наприкінці XIX століття. Задля створення нової породи, селекціонери використалибританську короткошерсту і перську кішку. Офіційно ця порода вважається просто довгошерстим варіантом британської короткошерстою.

Саме в Британії ця порода не є дуже популярною. Але в європейських країнах вона має гарний попит.

Зовнішній вигляд:

Голова кругла, очі близько посаджені, короткі вушка. Лапи короткі, але сильні. Хвіст товстий. Грудна клітка заглиблена всередину тіла, що дає відчуття, ніби ця порода доволі компактна. Представники цієї породи довгошерсті, середнього розміру тіла.