Застосування радіонуклідів у медицині

Радіонукліди – радіоактивні речовини та ізотопи стабільних хімічних елементів, що відрізняються масовим числом і нестійким станом атомів, можуть утворюються як в природних умовах, так і бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі.

Найбільш широке використання радіонукліди знаходять в ядерній медицині та біохімії, а в останні роки – для оцінки стану навколишнього середовища взв’язку з становленням екології як науки.

Успіхи застосування радіонуклідів в радіотерапії призвели до утворення нової галузі радіобіології -атомної медицини, в основі якої лежить використання випромінювання радіоактивних елементів в діагностичних і терапевтичних цілях.

Перевага радіонуклідної діагностики в порівнянні з іншими методами діагностики – в її універсальності. Радіонуклідна діагностика може використовуватися для визначення багатьох змін і підходить для комплексного виявлення різних проявів хвороб.

Види радіонуклідних досліджень:

• візуалізація органів (одержання радіонуклідних зображень);

• вимір накопичення радіофармацевтичних препаратів в організмі;

• вимір радіоактивності проб рідин і тканин людини.

Візуалізація органів

Візуалізація органів проводиться в сцинтиляційне камері (гамма-камері). Гамма-камера – основний інструмент радіонуклідної діагностики. Використовується з метою ранньої діагностики серцево-сосудісних, онкологічних та інших захворювань. Процедура дозволяє досліджувати топографію органу, виявити функціональні, морфологічні і метаболічні порушення.

Сканування так само відображає розподіл радіофармацевтичних препаратів в органі, дозволяючи визначити його величину, топографію, наявність патології. Однак метод не дає можливості проаналізувати функціональні порушення.

Остеосцинтіграфія (сканування скелету)

Вимірювання накопичення РФП

Вимірювання накопичення радіофармацевтичних препаратів в організмі і його виведення, проводиться для визначення функціональності органу. Вимірювання проводять за допомогою радіографії та радіометрії. Радіометрія показує величину накопичення в радіофармацевтичних препаратів в органі. Типовим прикладом такого виду дослідження є дослідження функції щитовидної залози, а саме накопиченого в ній радіоактивного йоду. Інформація, яку отримують за допомогою радіографії, дає приблизно такі ж відомості, як сцинтиграфія, але точність дослідження нижче. Найчастіше метод застосовують у дослідженні нирок.

Вимірювання радіоактивності біологічних проб

Під біологічними пробами маються на увазі кров, сеча, цереброспінальної рідина, фекалії та інші похідні систем кровотворення, травлення і сечовиділення та ін Для проведення дослідження пацієнту вводять радіофармацевтичних препаратів, який потрапляє в ту чи іншу біологічне середовище. На підставі особливостей всмоктування препарату робляться висновки. Подібним методом, наприклад, досліджується всмоктуваність мічених радіоактивних жирів у кишечнику.

Розвиток технологій не стоїть на місці, методики дослідження удосконалюються, стають інформативнішими і безпечнішими. Вже сьогодні деякі методики радіоізотопного дослідження дозволяють давати дози в 10 і навіть 20 разів нижче допустимих норм, тобто нешкідливі. У сучасній ядерній медицині використовуються короткоживучі радіонукліди. Через 6 годин після введення вони розпадаються і виводяться з організму.

Основні переваги радіонуклідної діагностики:

• фізіологічність досліджень;

• висока інформативність;

• відсутність травматичності;

• відсутність ускладнень;

• швидкість досліджень;

• мінімальна кількість протипоказань (тільки вагітність, годування груддю, менструація).

Підводячи підсумок, слід зазначити, що радіонуклідна діагностика не тільки має право на існування, але часто є незамінним методом в діагностиці та виявленні патологій і навіть складає конкуренцію таким методам діагностики як КТ (комп’ютерна томографія) і МРТ (магнітно-резонансна томографія).

Дякую за увагу