Клонування організмів

Клонування

Клонування — це метод розмноження статевороздільних істот (тварин та людей), за допомогою якого у безстатевий спосіб можна отримати новий організм, який буде генетично ідентичним до організму, який мається на меті клонувати.

Існують два різні шляхи, за допомогою яких можна досягнути клонування:

1) Перенесення ядра клітини суб’єкта, якого хочуть клонувати (дублювати). Ядро вводять у запліднену або незапліднену яйцеклітину після видалення або нейтралізації існуючого в ній ядра.

2)Розщеплення ембріонів, тобто штучне проведення природного процесу формування ідентичних близнюків (або монозигот), який полягає у мікрохірургічному поділі ембріональних клітин на перших стадіях їхнього розвитку (до 14 днів після запліднення) на два або більше ідентичних ембріонів.

1996 року шотландські дослідники успішно клонували овечку Доллі. Народження цієї, здавалося б, звичайної білої вівці мало колосальне значення для науки і поділило світ на “до” та “після”.

Якщо раніше клонування видавалося чимось, чому місце лише на сторінках фантастичних романів, то після цього людство переконалося у реальності раніше примарних мрій і страхів. Отримавши першого “двійника” тварини, науковці почали розмірковувати над клонуванням людини.

Вівцю було створено з клітини вимені, тож ім’я їй дали на честь американської співачки Доллі Партон, що полюбляла привертати увагу до свого пишного бюсту.

На перший погляд Доллі видавалася цілком здоровою. Та через рік після її народження з’ясувалося, що ДНк вівці має нетипові для її фактичного віку зміну. Ділянка, відома як теломера, має властивість ставати коротшою, коли живий організм старіє. І у Доллі вона була значно коротшою, ніж мала б бути.

Чому так трапилося? Вчені висунули гіпотезу, що оскільки вівця була клонованою від дорослої шестирічної особини, то вікові зміни, властиві тій, позначилися й на ДНК останньої. Тобто, Доллі була старшою за свій фактичний вік. Проте подальші дослідження не знайшли доказів, які можна було б пов’язати з передчасним або пришвидшеним старінням.

Після успішного клонування Доллі вчені у різних куточках світу намагалися повторити експеримент. 2001 року науковці з Техаського університету A&M створили першу клоновану кішку. Вона отримала ім’я – Копікет (CopyCat) – та була точною копією свого прототипу. Однак хижаки усе ж різнилися за характером. Якщо “оригінальна” була грайливою та допитливою, то “копія” – сором’язливою та спокійною.

Того ж року в Університеті Теннесі клонували двох корів – Міллі та Емму. А вже 2003 року вчені з Техаського університету A&M успішно клонували оленя. Тоді ж з’явився і перший клонований кінь – Прометея. Цікаво, що її виносила і народила тварина-донор клітини, з якої її було створено.

Попри значні прогреси у науці, клонування людей досі залишається фантастикою. Не існує жодних доказів того, що комусь вдалося це зробити. Хоча кілька подібних заяв пролунало.

Так, 1998 року науковці з Півленної Кореї заявили, що їм вдалося клонувати ембріон людини, але експеримент було перервано.

Наразі клонування є повністю забороненим у 50 країнах, а репродуктивне клонування, метою якого є створення повноцінного клона людини – у 32 (тобто створення людських клітин з терапевтичною метою на кшталт вирощування органів там не є забороненим).

Інформація взята з :

http://socrates.vsau.org/b04213/elbook/view_page.php?book_id=1&user=576&page_id=11

http://tsn.ua/special-projects/dolly_the_sheep/