Павло Тичина

by Alexandr Lukashenko

Joined Nov 2020
Published Books 1

Павло Григорович Тичина — український поет, перекладач, публіцист, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР.

Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури АН УРСР (1936—1939, 1941—1943). Голова Верховної Ради УРСР двох скликань (1953—1959), депутат Верховної Ради УРСР 1—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань. Член ЦК КПУ (1952—1967). Міністр освіти УРСР (1943—1948). Академік АН УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Шевченківської премії (1962).

3

Народився 11 (23) січня 1891 року в с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії, в Російській імперії. У метричній книзі він був записаний як «Павелъ Григорьевъ Тычининъ».

Батько Павла, Григорій Тимофійович Тичинін, паламарський син, родом із села Марківці Козелецького повіту, тепер Бобровицького району (1850—1906), був сільським псаломщиком і одночасно вчителем у безкоштовній сільській школі грамоти.

Мати Марія Василівна (уроджена Савицька (1861—1915))

Павло Тичина мав 12 сестер і братів. Найвідомішим із братів у суспільному та науковому житті був Євген Тичина, який працював педагогом у Харкові.

4

«Сонячні кларнети»

Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина в атмосфері Києва першого року державного відродження України закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (1918, фактично вийшла в 1919), у якій він дав своєрідну українську версію символізму базовану на поетиці Грицька Чупринки з впливом німецького експресіонізму (Тракль) та інфантилізму, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Кларнетизм — це світоглядна естетична концепція Тичини, унікально виражена за допомогою поетичних засобів (асонанс, алітерація, епітети, метафори). Перебуваючи в центрі революційних подій, Тичина написав книгу. Тому, що він стояв тоді понад партійними ідеологіями, він зміг дати в «Сонячних кларнетах» автентичний естетичний відбиток відродження своєї країни. За версією Миколи Зерова участь в укладенні «Соняшних кларнетів» брали члени Музагету та Білої Студії. Павло Тичина залишився поетом лише однієї збірки.

5

Ви знаєте, як липа шелестить…

Ви знаєте, як липа шелестить
у місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…
Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.
Ось місяць, зорі, солов’ї…
“Я твій” — десь чують дідугани,
А солов’ї!..
Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

7

Вірш написано 1911 року. Вперше надруковано 1912 року в журналі «Літературно-науковий вістник». У 1918 вірш увійшов до збірки «Сонячні кларнети».

Складається з двох шестивіршових строф з перехресним та суміжним римуваннями. Віршовий розмір — тристопний анапест.

Композиційно ділиться на дві частини, кожна з яких починається риторичним питанням.

Звукова гама досягається за допомогою алітерацій та асонансів.

Використано прийом художнього паралелізму, коли у творі паралельно один одному проходять зображення двох світів — природи та людини.

Ліричний герой вірша — це закоханий юнак, який звертається з риторичними запитаннями до уявних опонентів. Через сприйняття закоханого зображено поетичну атмосферу української ночі.

8

О панно Інно…

О панно Інно, панно Інно!

Я — сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив —

Дитинно, злотоцінно.

Любив? — Давно. Цвіли луги…

О люба Інно, ніжна Iнно,

Любові усміх квітне раз —

ще й тлінно.

Сніги, сніги, сніги…

Я Ваші очі пам’ятаю,

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий — я знаю.

А хтось кричить: “Ти рідну стрів!”

І раптом — небо… шепіт гаю…

О ні, то очі Ваші.— Я ридаю.

Сестра чи Ви? — Любив…

9

Немає одностайної думки про те як звали кохану Тичини. Його щоденникові записи світла теж на це не проливають. “Моя Весна”, але це Наталя, Поля, Інна? Воістину: “Сестра чи Ви? — Любив?”. Перша збірка віршів була написана 1915-го року й називалася “Панахидні співи”. Те що вона не вийшла, не значить, що її не треба згадувати. Окрім того вона набагато краща за його останні збірки.

10