Богдан Хмельницький

Богда́н  ( Зино́вій-Богда́н )  Хмельни́цький  народився у селі Суботів 6 січня 1596р. Він був Гетьманом Війська Запорізького і очільником Гетьманщини. Домашний и домашний домашний уютный и домашний питомник . Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницкий під час одного з боїв под Москвою  врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився. Повернувшись на батьківщину, с участью в польско-османском  війні 1620–1621 років , в период якої в  битві під Цецорою  батько й син Хмельницькі потрапили у османский  полон. Перебував 2 роки в рабстві. для Хмельницького не пройшли даремно: вивчивши досконало османську і татарську мови, він зважується на втечу. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов’язки перекладача при одному з командувачів османського флоту, удосконаливши своє знання османської мови.

У 1622 р. Хмельницький утік з полону. Батько залишився в Османській імперії, незабаром помер. Повернувшись до Суботова, був зарахований в реєстрове козацтво. З кінця 1620-х років почав активно брати участь у морських походах запорожців на османські міста (кульмінацією цього періоду став 1629 рік, коли козакам вдалося захопити передмістя Константинополя). Після довгого перебування на Запоріжжі Хмельницький повернувся до Чигирина, одружився з Ганною Сомко і отримав уряд сотника чигиринського. Від 1633 р. на службі у великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського, отримав квартиру в Бродах. Під час оглядин новозбудованого Бродівського замку в 1633, на які була запрошена місцева шляхта, Хмельницький необачно висловився “все створене людськими руками, ними ж може знищитися“. Він брав участь у повстанні проти Речі Посполитої і як військовий писар — підписав капітуляцію під Боровицею 24 грудня 1637 року.

Цікавий Факт

Пророчі слова Хмельницького «Все створене людськими руками ними ж може бути знищено» були промовлені у відповідь на запитання С. Конєцпольського щодо оцінки могутності новозбудованого Бродівського замку. Згодом Веспасіян Коховський у своїй хроніці «Історія Польщі від смерті Владислава IV» зважив за доцільне епізод з маловідомою фортецею у Бродах віднести як слова щодо потужної Кодацької фортеці, котра дійсно впала 1648-го р. під час штурму під проводом Хмельницького.

У 1648 році його обрали гетьманом. Це був початок нової хвилі збройної боротьби за рівність прав українців у Речі Посполитій, яка після смерті Владислава IV 20 травня 1648, переросла у Національно-визвольну війну українського народу, очолену Б. Хмельницьким. Перемоги 1648 року у битві під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями запалили всенародне повстання українського народу проти адміністрації й шляхти Речі Посполитої та її агентури в Україні. Саме тоді було здійснено облогу Львова й Замостя, визволено з-під влади Речі Посполитої велику територію України. У своїй боротьбі проти Речі Посполитої Хмельницький створив, одну за однією, три коаліції:

• Першою була українсько-кримсько-османська коаліція, утворена в 1647–1648 pp. Вона паралізувала небезпеку з боку коронно-московського союзу А. Киселя 1647 року й допомогла Україні здобути великі мілітарні успіхи, завершені Зборівською угодою 1649 року. Але, внаслідок дворазової зради кримського хана (Берестечко — 1651, Жванець — 1653), й пасивності Османської імперії, Б. Хмельницькому не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Короною. Хоча візир Кримського ханства Сефер Гази вважав, що зрадив Хмельницький, а не кримський хан. Так, після взяття Високого Замку Хмельницький відправив своїх послів до Московії.
• Друга коаліція — українсько-московська, з царем Олексієм I Михайловичем, укладена в Переяславі 1654 року (додатково затверджена березневими статями 1654 р., які козацьке посольство уклало з московським царем у м. Москва) скерована проти Речі Посполитої.
• Третя антипольська коаліція (1656—1657) — союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія), внаслідок якої було укладено Раднотський договір.

Відновлення церков

За його сприяння 1655 року було покрито міддю та позолочено верх церкви Архистратига Михаїла Золотоверхого монастиря у Києві. 25 травня 1654 р. з Чигирина Богдан Хмельницький надсилає листа до московського патріарха Никона з проханням звернутися до царя для підтвердження привілеїв Київської митрополії.

Смерть

Богдан Хмельницький в останні роки свого життя часто хворів, і 6 серпня 1657 року Богдан Хмельницький помер.