Революція в Угорщині

Повстання розпочалось 23 жовтня 1956 р. (Закінчилось 10 листопада 1956 р.). У рамках маршу протестування студентів та представників зв’язку в Будапешті, який перейшов первинно в збірку, а потім у збройному протистоянні між демонстраціями та службою угорської держбезпеки ÁVH. Під владою повстанців опинилось багато районів Угорської Народної Республіки та кількох урядових організацій, що дозволило їм вносити зміни до законів на підконтрольних територіях.

У методах збройної та політичної боротьби серед протестувальників не було одностайності. Наприклад, у питанні щодо агентів спецслужб помірковане крило повернення (Рада робітників та рада студентів) було встановлено на судове переділення, а також ультранаціоналістичні групи, наприклад, група Йожефа Дудаша боялася їх на місці.

Під тиском вимог повсталих Угорська партія трудящих поставила на місце прем’єр-міністра популярного небезпечного реформатора Імре Надя. Після домовленості з радянською стороною про опис вогню, Наді заяви про зміст вийти з Варшавського Договору.

Радянські війни втручалися двічі, обидва рази для допомоги комуністичним режимам, що пропонували курси збереження участі Угорської Народної Республіки у Варшавському договорі. Вони підтримують як режим, скасований 23 жовтня, так само, як і нові прорадянські керівництва, формулюючи 3 листопада.

Під час повернення загинули тисячі угорських службовців та сотні радянських військових та більша кількість людей отримали поранення. Майже 200 000 мешканців залишили Угорську Народну Республіку як біженці. Ця поділа мала важливі наслідки для комуністів західних країн. Багато тих, хто раніше симпатизував Радянському Союзу, почав критикувати його дію