Василь Симоненко цікаві факти

Народився Василь 8 січня 1935 року на Полтавщині в селі Біївці. Виховувався лише мамою-колгоспницею та дідусем. До школи малому приходилося ходити пішки Більше 9 км, але закінчив її з золотою медаллю. Він дуже обдарованою дитиною, мав гарну пам’ять та гострий розум.

У 1952 році вирішує пов’язати своє життя з журналістикою. Вступив до Київського університету ім. Т. Шевченка де навчався разом з Б. Олійником, Т. Коломієць та Б. Рогозою та А. Москаленком. Саме в студентські роки в нього загорається іскра до творчості та поезії зокрема.

Працював у редакціях трьох газет: «Черкаська правда», «Молодь Черкащини» та «Робітнича газета» в якості кореспондента.

Товаришував з Л. Костенко, І. Драчем та А. Горською, разом з якими відвідував Клуб творчої молоді у Києві.

За все коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів.

Тема твору:  зображення плачевного правління царя Плаксія, який змушує людей страждати, та його повалення дядьком Лоскотоном, який бажає добра людям.

Ідея твору: засудження бездушності, жорстокості, уславлення доброти, заклик не миритися з тиранією.

Мета твору: утвердження активної життєвої позиції.

Проблематика твору: життєва позиція людини, «світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі», боротьба за краще життя.

Композиція твору.

Експозиція: життя царевого сімейства й дядька Лоскотона.

Зав’язка: наказ царя Плаксія.

Розвиток дій: в царстві плачуть, Лоскотон продовжує смішити дітей, гвардія переслідує сміливця, капітан Макака спіймав веселуна.

Кульмінація: арешт Лоскотна й весілля у палаці.

Розв’язка: визволення Лоскотна, кінець царювання Плаксія, кінець сльозам.

Художні засоби.

Епітети: «грізна гвардія», «велів сердито», «добрий дядько», «голодної малечі», «вдачу теплу й щиру», «накидка сіра», «лоскотливі і м’якенькі  вуса», «м’яке волосся русе», «голосний та щирий сміх», «злих законів», «в розмальованій торбині», «пальцях лагідних», «гнівно гукнув», «ледачі сльозівці», «завзяті сльозівці», «в бідняцькі хати», «лютий посіпака», «віроломний капітан», «міцний сон», «вузенькі ґрати», «висохлу Нудоту», «був бридкий», «поет гладкий», «віковічне царство», «гірко плаче», «веселий Лоскотон», «завзяті Плаксуни», «чужих країв», «поганський трон».

Порівняння: «голова його мов бочка, очі — ніби кавуни», «лоскотливі мав він вуса

І м’якенькі, наче пух», «віроломний, як змія, капітан Макака», «а лукавий капітан підікрався змієм», «гнули ґрати, мов прути», «ллються сльози, як ріка»

Гіпербола: «сльози відрами лили».

Метафора: «хай чи дощ іде, чи сніг», «усім приносив сміх», «приходив до усіх голосний та щирий сміх», «носив з собою сміх в розмальованій торбині», «всіх колише сон», «придворні одубіли».

Жанр твору: віршована літературна казка.

Ознаки казки.

Казковий зачин: «Там, де гори і долини …»

Чарівні числа: три дочки, три сини, чотири боки..

Казкові слова: диво-царство, Капітан Макака-забіяка, Плаксій, Нудота, Вай-Вай, цар Плаксій, Лоскотон,

Добро перемагає зло.

Тематика твору: життєва позиція людини.

Носії добра – Лоскотон, батраки й робітники, діти.

Носії зла – Плаксій, Капітан Макака, сімейство царя, гвардія царя.

Казка вчить бути оптимістом та добрим, не піддаватися тиранії.

Головні персонажі (дійова особа, про яку розповідається протягом усього твору і характер якої розкрито найповніше) – Лоскотон і цар Плаксій.

Другорядні персонажі (дійові особи, які виконують у творі допоміжну роль і допомагають висвітлити характер головного персонажа) – Капітан Макака, гвардія царя, діти, батраки й робітники, сімейство царя

На цьому закінчується моя розповідь.

        Дякую за увагу