Тема. Поняття про раскрытие, их использование и правила виконания

Мета: ознайомити учнів із поняттям ескізу, правила побудови ескізів, їх оформление, прийомами вимірювання деталі; розвивати просторову уяву та абстрактне мислення, вміння працювати олівцем без креслярських інструментів; виховувати в учение акуратність у роботов.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Методи: лекція з демонстрацією, пояснення, практична робота.

Обладнання: помощник, кресла-инструменты, моделі предметів, карты и завданнями.

Очікувані результати: учні повинні знати: визначення ескізу; призначення ескізу; послідовність виконання ескізу; відмінність ескізу від креслення; учні повинні вміти: виконувати ескізи нескладних деталей з натури; читати креслення предметів.

Хід уроку

1. Організаційний етап

     Учитель перевіряє наявність учнів, повідомляє тему — «Ескіз деталі, його призначення та відмінності від креслення».

Пропонує записати тему до зошита креслярським шрифтом (тема написана на дошці). Разом з учнями вчитель формулює мету уроку,ознайомлює з мотивацією навчальної діяльності.

ІІ . Актуалізація опорних знань

    Учитель актуалізує знання учнів: виносить загальні помилки на дошку, оголошує оцінки, демонструє кращі роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

• Слово вчителя

У деяких випадках єдиним документом, за яким виготовляють деталь, є ескіз. Тому він так само, як і креслення, повинен давати повне уявлення про зовнішню й внутрішню форми деталі, її розміри, обробку, шорсткість поверхні й мати всі пояснюючі написи, необхідні для її виготовлення. Сьогодні ми ознайомимося із поняттям ескізу, правилами його побудови й оформлення, прийомами вимірювання деталі.

ІV.  Сприйняття й осмислення нового матеріалу

• Лекція (з демонстрацією ескізів)

Ескізом називається креслення, виконане від руки без допомоги креслярських інструментів і пристроїв в окомірному масштабі за можливості з дотриманням правильного співвідношення між розмірами всіх частин деталі.

За характером застосування ескізи поділяються на:

ескізи проектні, тобто виконані до виготовлення того або іншого об’єкта;

ескізи з натури — після виготовлення об’єкта, при заміні частково зношеної або такої, що повністю вийшла з ладу, оригінальної (нестандартної) деталі, якщо її немає в запасі, а також при монтажних і ремонтних роботах, коли за якихось причин невідомі окремі розміри деталі, що дозволяють правильно приєднати й скоординувати її серед інших деталей механізму, машини.

Ескізи рекомендується виконувати на звичайному папері в клітинку. Сітка полегшує проведення від руки горизонтальних і вертикальних ліній та кіл, штрихування під кутом 45° і симетричну (відносно осьових і центрових ліній) побудову проекцій.

Оформлюється ескіз рамкою й основним написом так само, як креслення. Для роботи найкраще використовувати м’які олівці. Ескізи виконують у такому масштабі, щоб навіть на дрібних деталях можна було проставити всі розміри, позначення й написи.

Для цифрових і текстових написів та позначень використовують стандартний шрифт розміром не менше 3,5 мм, що диктується зручністю читання.

Послідовність виконання ескізу деталі

Щоб правильно виконати ескіз, необхідно дотримуватися певної послідовності.

Послідовність виконання ескізу деталі з натури можна поділити на дві стадії: підготовчу й основну.

Підготовча стадія виконання ескізу

1. Уважно оглянути деталь, ознайомитися з її конструкцією, визначити наявні в ній отвори, припливи, фланці, виступи, канавки, проточки, різьби тощо. Подумки розчленувати деталь на прості геометричні форми й визначити, як ці форми зібрані в єдине ціле.
2. Установити найменування деталі, матеріал, з якого вона виготовлена, призначення, робоче положення деталі у виробі та ін. Вибрати положення деталі для побудови її головного зображення. Головний вигляд повинен давати найбільш повне уявлення про форму й розміри предмета. На головному вигляді повинно бути менше штрихових ліній.

Процес креслення ескізу можна умовно розбити на окремі етапи, які тісно пов’язані один з одним. Нижче наводиться поетапний порядок креслення ескізу деталі «Кронштейн» (рис. 1, с. 62).

Етап 1. Ознайомлення з деталлю. Визначається форма деталі (рис. 1) та її основних елементів.

Етап 2. Вибір головного виду. Головний вид варто вибирати так, щоб він давав найбільш повні відомості про форму й розміри деталі, а також полегшував користування ескізом при її виготовленні. Положення деталі на ескізі відповідає її положенню при обробці.

Етап 3. Вибір формату аркуша. Формат аркуша вибирається за ДСТ 2.301-68 залежно від того, яку величину повинні мати зображення, обрані при виконанні етапу 2. Величина зображень повинна дозволяти чітко відобразити всі елементи й нанести необхідні розміри й умовні позначки.

Етап 4. Підготовка аркуша. Спочатку варто обмежити обраний аркуш зовнішньою рамкою й усередині її провести рамку креслення заданого формату. Відстань між цими рамками повинна становити 5 мм, а ліворуч залишається поле шириною 20 мм для підшивки аркуша. Потім наноситься контур рамки основного напису.

Етап 5. Компонування зображень. Вибравши окомірний масштаб зображень, установлюють «на око» співвідношення габаритних розмірів деталі. Після встановлення цих співвідношень на ескізі наносяться тонкими лініями «габаритні прямокутники» майбутніх зображень. Ці прямокутники повинні відстояти один від одного та від країв рамки на відстанях, достатніх для нанесення розмірних ліній та інших умовних позначень.

Етап 6. Нанесення зображень елементів деталі. Усередині «габаритних прямокутників» наносяться тонкими лініями зображення елементів деталі. При цьому необхідно дотримуватися пропорцій їх розмірів і забезпечувати проекційний зв’язок всіх зображень, проводячи відповідні осьові й центрові лінії.

Етап 7. Оформлення видів, розрізів і перетинів. На всіх видах уточнюються подробиці, не враховані при виконанні етапу 6 (наприклад, спряження тощо). Видаляються допоміжні лінії побудови. Відповідно до ДСТ 2.305-68, оформлюються розрізи й перерізи. Наносять графічне позначення матеріалу (штрихування перерізів) за ДСТ 2.306-68. Обводять зображення відповідними лініями за ДСТ 2.303-68.

Етап 8. Нанесення розмірних ліній. Розмірні й виносні лінії й умовні знаки, що визначають характер поверхні.

Етап 9. Нанесення розмірних чисел. За допомогою вимірювальних інструментів визначають розміри деталі (про вибір вимірювальних інструментів і прийоми вимірювання див. нижче). Розмірні числа наносять на раніше нанесених розмірних лініях.

Графічна робота Штуцер (ескіз)

irenter89

Використані джерела:

Аркатова Н.І. Креслення. 11 клас. Технологічний профіль: Розробки уроків. – Х.: Видавництво «Ранок», 2011. – 320 с.
ISBN 978-966-672-632-5

Відеоролик: Графічна робота Штуцер (ескіз) irenter89

Тест: ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ, Кулик Л.П.