LGBT+

ЛГБТ (англ. LGBT) — акронім, що виник в англійській мові для позначення лесбійок (Lesbian), геїв (Gay), бісексуалів (Bisexual) і трансгендерів (Transgender). Термін використовується з 90-х років XX століття і є адаптацією абревіатури «ЛГБ», яка в період середини-кінця 80-х років стала заміняти слово «ЛГБТ», щодо якого існувала думка, що слово не представляє всіх, хто належить до сексуальних меншин.

Термін «ЛГБТ» покликаний підкреслити різноманітність «сексуальності та гендерної ідентичності на основі культури» і використовується для позначення гомосексуальних, бісексуальних і трансгендерних людей.

Ті, хто додає інтерсексуальних людей до ЛГБТ-груп чи організацій, використовують розширений ініціалізм ЛГБТІ (англ. LGBTI). Дві абревіатури іноді поєднуються, щоб утворити терміни ЛГБТКІ (англ. LGBTIQ) (лесбійки, геї, бісексуальні, трансгендерні, квір- та інтерсексуальні люди) або LGBT+, щоб охопити спектри сексуальності та статі.

Абревіатура була прийнята як самоназва людей, які об’єднуються на основі їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, більшістю громадських організацій та ЗМІ в Сполучених Штатах та деяких інших англомовних країнах, а пізніше в більшості країн світу.

Кримінальний кодекс УРСР забороняв одностатеву сексуальність. 1991 року закон було переглянуто з метою захисту прав на недоторканність приватного життя громадян України. Після перегляду закон стосується тільки одностатевої сексуальної діяльності. Якщо мова йде про проституцію, порушенням норм суспільної моралі вважається заняття нею особами, які не досягли встановленого законом віку згоди або займаються нею недобровільно чи в наслідок суспільної поведінки.

Трансгендерність зазвичай асоціювалась із гомосексуальністю і заборонялась. 1996 року уряд переглянув свої закони щодо гендерної ідентичності, щоб забезпечити, в рамках медичного висновку, хірургічну зміну статі та нову ідентифікацію особистості.

Рух за права сексуальних і гендерних меншин, ЛГБТ-рух, гей-рух (англ. LGBT social movements, Gay rights movement) — суспільно-політичний рух ЛГБТ+ (лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів тощо). Його метою є цивільне рівноправ’я, забезпечення та дотримання прав людини, викорінювання дискримінації і ксенофобії, сексуальна свобода, терпимість і визнання права «бути іншими». Його зародження і розвиток є наслідком ЛГБТ-активізму.

Даний рух виступає за самосвідомість ЛГБТ+ як соціальної меншості, окремого співтовариства, культури, з іншого боку — за інтеграцію ЛГБТ+ у суспільство. Крім цього, висуває певні принципи соціальної організації суспільства і соціально-моральні цінності. Різні аспекти ЛГБТ-руху можуть значно відрізнятися один від одного залежно від країни і історичного періоду

Першою ЛГБТ-організацією в Україну була Миколаївська асоціація “ЛіГа”, зареєстрована у 1996 і працює досі. Згодом виник правозахисний центр “Наш світ, який переїхав з Луганської області до Києва та досі займається моніторингом порушення прав ЛГБТ.

1996 року Журнал “Один з нас” – перше зареєстроване друковане видання, як офіційний ЗМІ. Перший примірник цього ЛГБТ-видання побачив світ 19 грудня 1996 року. У попередні роки журнал «Один з нас» вільно продавався у Києві, обласних центрах, великих містах України та за підпискою. Зараз видання не видається.

15 березня 1996 року МОЗ України видає Наказ, відповідно до якого вперше в історії незалежної України з’явився документ, який почав регулювати питання зміни (корекції) статевої належності. Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров’я N 60 від 03.02.2011.

4 квітня 1998 року відкриття першого у Києві та Україні гей-клуб в приміщенні ДК “Росток” (назва «Big boy club», з 2002 р – «Андрогін»). Клуб закрився на початку 2014 року.

17 квітня 2000 року – зареєструвало першу суто лесбійську організацію України – «Жіноча мережа». Учасниці організації влаштовували флешмоби, літні табори для лесбійок, акції «Пробіг заради життя», активно брали участь у адвокації прав ЛГБТ. На сьогодні організація фактично припинила своє існування.