моя киця

                            Моя киця Мерi                                                                                                                                  У нас в будинку живе кішка. Я не пам’ятаю, як вона у нас з’явилася. Її звуть Мері. Вона любить їсти рибу, м’ясо і яйця, як в сирому, так і у вареному вигляді. За характером Мері грайлива, дуже ласкава. Вона часто грає зі своїм улюбленним м’ячиком, який купила для неї мама. У теплі дні я гуляю з нею на вулиці. Після прогулянок ми з мамою купаємо нашу кішку. Їй не подобається бути мокрою, як і більшості котів. Але я вважаю, що треба привчати нашу улюбленицю до водних процедур, тому що це просто необхідно. Думаю, що недостатньо того, що кішка вмивається лапками. Мери іноді проявляє свій котячий характер. Їй не подобається, коли її беруть на руки, якщо вона сама цього не хоче. При цьому Мері намагається вирватися з рук. А ось коли я роблю уроки, то ця пустунка застрибує до мене на стіл, грає з олівцем або ручкою. Стіл, за яким я роблю уроки, знаходиться на сонячній стороні кімнати. Мері часто спить на столі, гріючись яскравим сонечком.

Я і моя сім’я любимо Мері і піклуємося про неї. Нам дуже важливо, щоб вона була веселою і здоровою.