Книга, яка наповнює світлом і вірою

Рецензія на повість Мії Марченко  “Місто тіней”

Пархоменко Кіри учениці Старобільського ліцею №1

Уроки закінчилися, і я поспішаю до своєї дитячої бібліотеки. Тут я часто буваю, тому мене добре знають і завжди пропонують цікавий твір. Ось і сьогодні  бібліотекарка поклала переді мною чотири книжки. Чомусь моя рука потяглася до тієї, що лежала третьою. Важко сказати, що найбільше вразило: чи погляд дівчинки з обкладинки, яка була чимось схожа на мене, чи незвичне ім’я письменниці, а чи назва серії : «Книжка про мене». А коли я розгорнула її й побачила дарчий напис, то

в мене аж дух перехопило. Це ж сама авторка тут була, це ж її почерк! Я ніби побачила її поруч себе! Вибір остаточно було зроблено. Удома я дізналася ще й про те, що ця повість здобула багато нагород, і це ще більше заінтригувало. « Що ж то за місто, у якому живуть тіні ?!» – подумала я й почала читати. Виявилося, книжка й справді крута!