Імпресіонізм

Імпресіонізм (фр. Impressionisme, від impression – враження) – художній стиль у мистецтві останньої третини XIX – початку XX ст., Що зробив величезний вплив на все подальше мистецтво. Імпресіонізм – чисто французьке явище, хоча його попередниками вважаються англійські пейзажисти Дж. Констебл, У. Тернер.

Імпресіонізм зародився в 1860-х роках у Франції, коли Е. Мане, О. Ренуар, Е. Дега внесли в живопис різноманіття і складність міського побуту, свіжість і безпосередність сприйняття світу. Для їх творів характерні зображення випадкових ситуацій, сміливість композиційних рішень, що здається неврівноваженість композиції, несподівані точки зору, ракурси.

Представники імпресіонізму прагнули передати безпосереднє враження від навколишнього світу, мінливі стани природи живописними засобами.

Революційні перетворення відбулися в пейзажному живописі, коли художники К. Моне, К. Піссарро, А. Сіслей розробили закінчену систему пленеру. Вони вийшли писати свої картини на відкрите повітря і отримали можливість запам’ятовувати, як простий буденний мотив перетворюється в променях блискучого сонця, об’ємні форми як би розчиняються в вібрації світла і повітря. Імпресіоністи прагнули зобразити видимий світ у всьому багатстві виблискуючих фарб, у властивій йому постійній мінливості і відтворити єдність людини і навколишньоїо природи.

Роботи імпресіоністів несуть в собі і глибокий філософський зміст, особливе цілісне бачення світу. Вони вважають головним – вміння писати картину на одному диханні, зберігаючи свіжість першого враження, уникаючи детального розглядання.

Імпресіоністи створили живописну систему, яка відрізняється розкладанням складних тонів на чисті кольори, що накладаються на полотно роздільними мазками з таким розрахунком, щоб при сприйнятті глядачем картини відбувалося оптичне зміщення цих кольорів. Все це, а також кольорові тіні і рефлекси створювали світлий, радісний живопис. Гра різноманітних мазків, пастоподібних і рідких, створювало відчуття незавершеності, ескізної роботи. Таким чином, відбувалося злиття декількох стадій роботи художника в єдиний процес, як би заміна картини етюдом.

Для імпресіонізму характерна тенденція стирання чітких меж між жанрами, наприклад злиття побутового жанру з портретом. Імпресіонізм широко поширювався в світовому мистецтві, але багато підхопили лише окремі його сторони звернення до сучасної тематики, ефекти пленерного живопису, висвітлення палітри, ескізність живописної манери і т.п.