Пласмаси*

Тема: пластмаси

Мета: дізнатися все про пластмаси, їх хімічні і фізичні властивості, застосування та інше

Для початкового ознайомлення з цими сполуками візму уривок з вікі:”пластмаси — штучно створені матеріали, основою яких є полімер, що перебуває під час формування виробу у в’язкорідкому чи високоеластичному стані, а під час експлуатації — в склоподібному чи кристалічному стані”.

(Тепер детальніше про отримання) Здебільшого пластмаси отримують з чистого полімеру, також з сополімерів і сумішей полімерів.(поліметилметакрилат, полістирол, поліетилен, гідролізом,)

*Полімери у аморфному стані називають смолами

Щоб багато не писати, напишу, що хімічні і фізичні властивості пластмас можна звести до деяких пунктів, які і вкажу:

1. мала густина

2. корозійна стійкість

3. Антифрикційність

4. високий коефіцієнт тертя

5. міцність

6. низька теплостійкість

7. деяка еластичність

8. мала вага

9. здатність створювати складні форми

10. легке тонування

11. можливість переробки

12. довговічність

13. тривалий час розкладання

14. сприйнятливість до повзучості

Із класифікацією пласмас нам знаву допоможе вікіпедія, тож розглянемо уривок у якому йдеться про це:

1)Залежно від властивостей смоли пластмаси поділяють на термопластичні, термореактивні та високоеластичні.

2)Залежно від природи твердого наповнювача серед пластмас розрізняють: асбопластики, боропластики, графітопласти, металополімери, органопластики, склопластики, вуглепластики.

3)Залежно від складових їх макромолекул пластмаси поділяються на такі види: пластомери (лінійні ланцюги), дуромери (структури з високою щільністю решітки), еластомери (структури з низькою щільністю решітки) і синтетичне волокно (сильно орієнтовані ланцюгові молекули).

термопласти — це пластмаси на основі термопластичних полімерів, що під час нагріву розм’якшуються, переходять у в’язкотекучий стан, а при охолодженні тверднуть, і цей процес повторюється при повторному нагріванні. Тобто такі пластмаси допускають повторну переробку. Вони характеризуються невеликою усадкою (1…3%), зручні в переробці, не складні у виробництві тощо. Зазвичай їхня робоча температура не перевищує 90 °C.

фторопласти — група полімерів на основі фторомістких поліолефінів і їхніх співполімерів, до яких належать політетрафторетилен, політрифторхлоретилен, полівініліденфторид та ін.

реактопласти — полімерні матеріали, які при нагріванні розм’якшуються, але при певній температурі і під дією затвердівачів, каталізаторів чи ініціаторів хімічних реакцій зазнають полімеризації, внаслідок якої переходять у твердий стан і повторна переробка таких пластмас неможлива. Теплостійкість їхня вища і досягає 200…370 °С.

еластомери — матеріали що можуть розширюватися і стискатися, суттєво змінюючи свою форму в результаті прикладання зусиль і здатні під дією внутрішніх пружних сил повертатись до попередньої форми. Еластомери майже повністю замінили гумові еластомери із сировини природного походження, а також знайшли низку нових застосувань, недоступних для звичайної гуми.

Маркування пластику це віддільна тема:

PET (PETЕ) — поліетилентерефталат

HDPE — поліетилен

PVC — полівінілхлорид

LDPE — поліетилен

PP — поліпропілен

PC — полістирол

О — пластмаса інших видів

Цікавинки:

1)Першу пластмасу отримали у британії, її відкрив Алексендр Паркс і назвав у честь себе: «паркезин».

2)Пластик «plastic» або «plastics» походить від грецького «plastikos», що означає «рости» або «форма».

3)В середньому, кожен житель будь-якої розвиненої країни купує не менше 150 пластикових пляшок води на рік.

4)Енергії від однієї переробленої пластиковий пляшки вистачить для того, щоб 60-ватна лампочка могла світити 6 годин.

5)Пластик починає розкладатися тільки через 450 років, а повністю процес завершується ще через 50-80 років. При існуючих темпах виробництва пластмасових виробів, Земля покриється пластиком ще до того, як перші пластикові предмети почнуть розкладатися.

Тепер дещо про застосування пластмас, хоча ми усі дуже добре знаємо наскільки багато навколо нас пластику і його різновидів, я постараюся перелічити продукти і речі у чких він використовується, ненаприклад:  поліетиленові кульки, пластикові і інші упаковки, пляшки, пластмасові меблі, пластмасове столове приладдя, багато інших деталей нашого побуту, ручки, іграшки, компакт-диски, а де-не-де його навіть застосовують у будівництві, та внутрішньому покритті приміщень.

Висновок такий: навколо нас дуже багато пластику, і це усі знають, навіть діти… Головне правильно ним користуватись, і для цього навіть не обовязково знати його фізичні і хімічні властивості, варто просто бути далекобачним чи людяним.